РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД

Time and the Indo-European Gods in the

Slavic Context

Emily Lyle

University of Edinburgh

Час та індоєвропейські боги у слов'янському контексті

Поділ часу як джерело інформації про сутність та кількість  індоєвропейських богів ще не до кінця досліджений, і в цій статті зроблено спробу його вивчення. Передбачається, що фрагментарні свідчення про слов'янських богів можна з користю вставити у ширший індоєвропейський контекст. Нещодавня робота слов'янських вчених над поділом часу заклала чудовий фундамент для подальших досліджень.

Час

Цікаво, що коли ми говоримо про час у космологічному контексті, то немає потреби говорити конкретно про "рік" чи "день". Це недоречно, коли ми намагаємося зрозуміти загальну концепцію. Загальна ідея полягає в тому, що час як такий, має межі, які є актуальними на всіх рівнях. Це означає, що існує лише одна система, яку можна зрозуміти і дані з будь-якого рівня можуть сприяти такому розумінню. Вчені, які займаються проблематикою космологічного часу, добре знають про це, і я почну з визначень властивостей сакрального часу, наведених Марком Ґаборьє у дослідженні індуїстського календаря.

1) Різні відрізки часу (дні, роки, космічні періоди...) утворюють цикли.

2) Ці цикли ізоморфні.

3) Кожен цикл має початок і кінець.

4) Кожен цикл являє собою еволюцію від порядку до безладу, що врешті-решт призводить до хаосу перед регенерацією, яка ознаменує початок нового циклу.

5) Кінець циклу, тобто фаза хаосу і регенерації, не вважається частиною часового циклу; завершення циклу являє собою вісь, що сполучає його з вічністю. 

6) Часові та просторові цикли є ізоморфними.

Серед множин циклів Габорьє не згадує життєвий цикл людини, але це один з різновидів поділу часу, що стоїть під номером 1 у його списку, і він має ключове значення для розуміння космології. У цінній статті Світлани Толстої про час у слов'янській народній культурі він розглядається разом із річним, добовим і місячним циклами, і я розглядатиму ці чотири цикли в даній статті, беручи за основу схему, яку вона  розробила. Слід зазначити, однак, що Толстая також досліджувала ритуальний і вегетативний цикли.

Весна,                               Літо,                              Осінь,                               Зима,                                                          

весняне рівнодення  літнє сонцестояння   осіннє рівнодення                     зимове 

                                                                                                                           сонце- 

                                                                                                                           стояння                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Ранок,                                Полудень                    Вечір,                              Північ                                                                                                                                                                                            

схід сонця                                                            захід сонця                                                                                        

Місяць,                            Повний місяць            Місяць,                           Молодик                                                                                                                                 

що росте                                                               що спадає                                                                                                                 

Дитинство,                        Зрілість                       Старість                        Смерть                                                                                                                              

юність                                                                                                          (і нове     

                                                                                                                      народження)                                                                                                                                                                                                        

             Рис.1                                                                                                                                                          

Тепер ми можемо приступити до аналізу цієї схеми. Насамперед я розгляну річний, добовий і місячний цикли. Можна помітити, що іноді вказується і період, і момент часу (наприклад, сезон "весна" і "весняне рівнодення", що припадає на нього), а в інших випадках - лише один запис. Ми побачимо, що важливо ретельно розрізняти період і момент, і тому я включаю їх обидвох в усіх випадках. (Слід зазначити, що, хоча я протиставляю "точку" повному "періоду", "точка" сама по собі може мати певну тривалість). На рисунку 2 точка часу знаходиться в центрі кожного періоду і позначена  літерою "С". Я також вважаю, що поділ часового циклу на чотири частини означає, що ми маємо справу з чотирма рівними четвертями, і я намагаюсь описати їх, в той час як для позначення цієї частини циклу немає спеціального терміну.

Ми можемо продовжити розробку діаграми, визначивши місце "хаосу і регенерації", яке, за словами Габорьє, дасть нам точку переходу між циклами. Ми можемо шукати її в місці, позначеному Толстою як "смерть (і нове народження)", але я пропоную визначити  її в році як "12 днів", які знаходяться в церковному календарі між Різдвом та Водохрещем, але умовно пов'язані із зимовим сонцестоянням. У добовому циклі еквівалентною точкою є північ, а в місячному циклі - темний місяць (див. рис. 2). У життєвому циклі її можна розглядати як місце смерті. Смерть не є періодом, який можна виміряти, як, наприклад, "молодість", і, хоча ми повинні брати її до уваги при розгляді життєвого циклу, ймовірно краще ставитися до неї як до "іншого" періоду існування між народженням і смертю. Ідея стисненого часу, яку Толстая чудово описала в іншій своїй статті, здається, добре підходить для нашої концепції, оскільки дванадцять днів відображають у мініатюрі місяці прийдешнього року, як ми можемо бачити з  практик ворожіння.

 Не зовсім зрозуміло, як слід діяти, щоб співвіднести чверті  системи з життєвим циклом - якщо, звісно, ми не готові слідувати вказівкам, що випливають зі структури вікових класів, яка, як я стверджую, лежить в основі трифункціональної ідеології, яку розгледів Дюмезіль. Оскільки я вважаю, що цей підхід може бути плідним, то дотримуватимусь його тут, хоча, як і багато іншого в цьому нарисі темпоральної моделі, він все ще відкритий для дискусій. I хотілось би подякувати Мір'ям Менсей за те, що вона підняла питання щодо мого попереднього розміщення періодів життєвого циклу в межах року і обговорила альтернативну точку зору у світлі формулювання Світлани Толстої, яке я з вдячністю прийняла тут щоб показати період зрілості, що відповідає літній половині року.

Весна С (весняне рівнодення)      Літо С (літнє сонцестояння)          Осінь С (осіннє рівнодення)                 Зима (зимове рівнодення)

Ранок С схід сонця                                 Середина дня С полудень             Вечір С захід сонця                         Середина ночі С північ

Зростаючий місяць,                               Майже повний місяць,                   Місяць, що спадає,                          Старий і новий                         

C перша чверть.                                         С повний місяць                         C остання чверть                                   півмісяці

                                                                                                                          C темний місяць.                                        

Дитинство, юність                                     Зрілість                                             Старість                                         Смерть і нове 

                                                                                                                                                                                        народження                                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                                          12 днів

Рис.2

У запропонованій моделі вікової градації чоловіків (взятій з практики східноафриканських скотарів), чоловіки поділяються на три групи - молоді воїни після ініціації, зрілі чоловіки, які одружуються, і старі чоловіки. Половина чоловіків у суспільстві належить до класів старих і молодих чоловіків, а інша половина - до двох класів зрілих чоловіків. Неініційовані хлопчики не входять у систему. Застосовуючи цю схему до категорій Толстої, можна виділилити чверті з молодими чоловіками = енергійними воїнами (2-га функція), дві секції зрілих чоловіків = плідних і процвітаючих (3-я функція), і старих чоловіків = мудрих посередників між мирським і священним (1-а функція). Сектор, пов'язаний зі смертю та предками,  ймовірно, слід розглядати як такий, що перебуває поза межами нормального часу, і припадає на центр періоду, пов'язаного зі старими людьми і сакральним. 

Така модель означала б, що концепція життєвого циклу контролювалась культурою, і що етапи природних циклів відповідали б не усім етапам життя, як ми могли б обґрунтовано очікувати, а лише тим частинам життя, де чоловіки чоловіки мали повну соціальну ідентичність. Зауважте, однак, що три стадії життя утворюють часову послідовність, яка дозволяє поставити їх у зв'язок з послідовностями в часових циклах. Множина функцій Дюмезіля не має такої часової послідовності, і я припускаю, що наявність цього часового виміру, вмонтованого у систему на рівні людського життя, суттєво впливає на її космологічні характеристики. 

Це ще не все, що можна сказати про послідовність вікових градацій, і я повернуся до цієї проблеми пізніше, щоб розглянути положення жінки, але спершу перейду до розгляду форм дня і року, які досліджував Нікіта Толстой, щоб запропонувати зміни до діаграми Толстого.

Весна, весняне рівнодення     Літо, літнє сонцестояння      Осінь, осіннє рівнодення      Зима, зимове сонцестояння

Ранок, схід сонця                             Середина дня, полудень       Вечір, захід сонця                      Середина ночі, північ                                                                                                                                                                       

Місяць, що росте,                           Майже повний місяць,           Місяць, що спадає,                   Старий і новий                                                                                                                  

При повному місяці                       перша чверть                                  остання чверть                              півмісяці

                                                                                                                                                                         темний місяць                                                 

юнаки                                            зрілі чоловіки                                   зрілі чоловіки                               старі чоловіки                                                                                                        

                                                                                                                                                                          смерть

Толстой намагався знайти кореляцію у слов'янському календарі між періодами опівночі та середини зими, і визнав, що доба ділилась на дві частини - опівніч та опівдень, а рік - на літнє і зимове сонцестояння. Половини року дуже чітко простежуються в індійському календарі, де період від середини зими до середини літа називається висхідною половиною року, а період від середини літа до середини зими - низхідною. Такий самий поділ зустрічається в інтерпретаціях християнського календаря  де народження Христа в середині зими починає висхідну частину, а народження Івана Хрестителя в середині літа - низхідну (Billington). Звичайно, що це співвідноситься з досвідом збільшення і зменшення кількості денного світла через річний рух сонця.       

Толстой також розумів, що цей поділ року навпіл перетинається з іншим поділом на половини - половини літа і зими. Таким чином, схоже, нам слід бути обережними, щоб не співвіднести ці півріччя з днем і ніччю, як це зробив Толстой у своїй схемі, оскільки ситуація складніша, як показують і його власні міркування. Схід сонця і захід сонця, які відокремлюють день від ночі і є точками на півдорозі між північчю і полуднем, еквівалентні за часом весняному й осінньому рівноденням, які є  розташованими між зимовим і літнім сонцестояннями, але, хоча є свята які випадають на рівнодення, переважна більшість даних слов'янських традицій,  пов'язаних із  вовчими днями показують, що і літня, і зимова половини починались набагато пізніше рівнодень, тож передбачувана кореляція не витримується. Ця відсутність зв'язку між рівноденнями і початком літньої та зимової половин року узгоджується з даними, отриманими з інших традицій.

У кельтському календарі чітко виражені літня і зимова половини починаються (у сучасному календарі) на передодні 1 травня і 1 листопада. Що стосується германського календаря, то можна зазначити, що літні і зимові ночі, з яких починаються півріччя в Ісландії, припадають на квітень і жовтень, і що свідчення Беди VIII століття підтверджують жовтневий початок зими в англосаксів (Wallis). Схоже, що ми повинні визнати - і в кінцевому підсумку спробувати прояснити асиметрію. В межах толстовської діаграми ми бачимо, що, в той час як сонцестояння припадають на центри періодів, початки літа і зими припадають на точки поділу періодів. 

Толстой використовував кругову діаграму, щоб проілюструвати "магічне коло часу", яке він виявив у добовому та річному циклах.  На діаграмі Толстого точка зимового сонцестояння розміщена внизу і тому ідеально підходить для того, щоб проілюструвати концепцію висхідної та низхідної половин року, але вона не дуже добре слугує для поділу на літо/зиму.

Я пропоную прийняти поділ літо/зима як основний і хочу згадати шостий постулат Габорьє, в якому він зазначає, що час співвідноситься з простором, оскільки саме зв'язок із простором підкаже нам, що має бути на вершині часової діаграми, якщо ми візьмемо до уваги просторово-часовий аспект. За моєю теорією три осі полярності лежать в основі всієї космологічної структури. Першою віссю, названою А, є полярність верху і низу у просторі та зими (= холоду) і літа (= тепла) у часі. Верхній шар тісно пов'язаний з чоловічим началом, а нижній - з жіночим, так що це також гендерна пара, і чоловіче начало зазвичай вважалось позитивним полюсом.

Питання, яке піднімається цими кореляціями, полягає в тому, яку з двох половин року - літню чи зимову - слід пов'язувати з вищезазначеним чоловічим началом. Протягом останнього року, я поністю змінила думку з цього приводу внаслідок прийняття зв'язку між літом і зрілістю. Зрілість відображає 3-тю функцію, і, з точки зору вікової градації, вона знаходиться на "жіночій" половині. 

 Розгляд світлої половини року як такої, що пов'язана з жіночим началом, а не з чоловічим, як у моїй попередній гіпотезі, передбачає, що значення полюсів дуальностей, з якими я певний час працювала потрібно поміняти місцями. 

Як тільки ієрархічно вищі старі чоловіки F1 та молоді чоловіки  F2  потрапляють у зимову половину року, це неминуче означає, що зима - це позитивна половина, яка належить їм. Це, в свою чергу, означає, що "тьмяний" кінець полярності "тьмяне/яскраве", знаходиться на позитивному полюсі. Я припускала (без сумніву, під впливом  китайської полярності інь-ян), що світла половина є чоловічою. Тепер здається більш вірогідним, що у індоєвропейців темна половина є чоловічою. Я думаю, що ми повинні шукати пояснення цьому в уявленнях про те, що приховане священне є чоловічим, тоді як повсякденне, мирське - жіночим.

Індоєвропейські боги

Космологічний час був вписаний у загальний контекст, і смисловий всесвіт  включав як божественне, так і людське. Я стверджую, що просторово-часові відрізки "включали в себе" богів, і навіть  готова сказати, що уявлення про богів розвивалися у зв'язку зі сприйняттям просторово-часового середовища, а також у зв'язку з соціальною організацією творців цієї складної доісторичної системи.

У головному колі року є чотири сектори, які можна пов'язати з трьома богами, що втілюють Дюмезілеві функції, плюс жіноче божество. У зимовій половині, знаходиться зимова чверть, особливий характер якої обумовлений тим, що вона співвідноситься з періодом темряви між останнім світлом (сутінками) і першим світлом (світанком).  Протягом 12 днів цього періоду предки вторгаються у світ живих.

В індоєвропейських традиціях існують чіткі сліди міфів про походження богів, так що ми можемо впевнено сказати, що боги ПІЄ пантеону не були представниками одного покоління. Я  вже давно припускаю, що ми можемо зрозуміти цей пантеон найкраще, якщо розглядати його як такий, що складається з десяти богів, чотири з яких є "старими", а шість - "молодими". Я припускаю, що чотири сектори річного кола стосуються чотирьох молодих богів, тоді як чотири еквівалентні сектори стислого аналогу основного кола,  "12 днів", належать старим, космогонічним, богам. Альтернативне уявлення полягає в тому, що кожна чверть року містить як молодого бога, так і відповідного старого бога. 

Основний міф про чотирьох старих богів представляє їх як таких, що відповідають небу, атмосфері та морю (чоловіки) і землі (жінка). Він пов'язаний з суперництвом між богами за єдину богиню, і завершується тим, що вона народжує дитя від всіх трьох богів.

Основний міф про шістьох молодих богів стосується викрадення самотньої молодої богині та її порятунку чоловіком за допомогою інших молодих богів. 

Молода богиня є царицею (наприклад, Sītā в Rāmāyana), а чоловік (наприклад, Rāma) і викрадач (наприклад, Rāvana) - царі. З точки зору простору, царів можна розмістити в центрі, представляючи ціле, в той час як інші боги можуть бути розташовані в різних чвертях світу. З точки зору часу, здається ймовірним, що "доброго" царя (чоловіка) вшановують протягом більшої частини року, тоді як "злий" цар (викрадач) має період домінування у певний час, пов'язаний з мертвими, ймовірно, в межах зимової чверті.

Молода богиня є однією з чотирьох молодих божеств, разом з парою царів, і я розміщую її в ряді після богів 1-ї та 2-ї функцій і перед богом третьої функції. Тобто, вона має належалти до літньої чверті, яка була показана в таблицях як перша з двох фаз, виділених для зрілих чоловіків. Це етап їхньго життя, коли вони щойно одружилися і зосередились на домашньому житті. Це, безумовно, фаза, яка найтісніше пов'язана з жінкою, з точки зору місць в пантеоні, я думаю, її слід розглядати як місце богині. Молода богиня, ідентифікована в грецькому контексті як Олена Троянська, має братів-близнюків, Діоскурів, Кастора і Полідевка (пор. індійських ашвінів). Їх відрізняли одного від іншого як "войовничого вершника" і "розумного скотаря", і я б віднесла їх відповідно до 2-ї та 3-ї функцій і розмістила їх у весняному та осінньому кварталах року, по обидва боки від своєї сестри.

Слов'янський контекст

Тепер ми можемо запитати, яке це має відношення до слов'янської традиції. В огляді міфологічних досліджень 1995 року Михайлов виділив два напрямки дослідження, згадуючи В. В. Іванова, В. Н. Топорова, Л. Мошинського та Р. Катичича, з одного боку (пов'язані з реконструкцією окремих елементів і мотивів слов'янської міфології та слов'янського пантеону), і Н. Толстого, С. М. Толстої, Л. Н. Виноградової та ін. - з іншого (з їхнім більш конкретним, описовим і обмеженим підходом). Останній підхід, як ми бачили, заклав міцну основу, на яку спирається ця стаття, і запропонував структуру, яка цілком може бути основою, корисною для зіставлення з результатами більш широких і спекулятивних досліджень.

Я не сподіваюся зробити якийсь вагомий внесок у цю разюче багату галузь дослідження, яка активно вивчається слов'янськими вченими, але коротко розгляну "праслов'янський міф про змагання бога-громовержця з драконом" (Katičić; пор. Іванов і Топоров). Існує значний консенсус щодо існування індоєвропейського бога-громовержця, а слов'янський Перун ототожнюється з Перкунасом / Перконом, Тором, Індрою та Зевсом. Однак місце цього бога в системі все ще обговорюється. Хоча його можна інтерпретувати як царя богів, і я також інтерпретую його саме так (див. Аллен), Дюмезіль помістив його у 2-у функцію і бачив у ньому лише воїна, і, в недавньому дослідженні, Вест також бачив його таким, а не царем. Якщо він воїн, то його можна помістити у весняну чверть року, а якщо він цар, то йому немає місця серед четвертей.

Ототожнення цього бога зі святим Георгієм, з його святом навесні, напрошується сама собою, але я думаю, що ми повинні мати на увазі ідею, що король може бути підтриманий воїном у конфлікті, і що злиття королівської постаті з постаттю його прихильника не було б абсолютно несподіваним,  а також існує велика ймовірність простої плутанини між функціями цих двох позитивних і сильних богів. Невизначеність, здається, є ще більшою у випадку з опонентом бога-громовержця. Як зазначає Майя Бошкович-Стуллі, слов'яни "мали релігію з основним міфом про боротьбу бога-громовержця Перуна з драконом-супротивником, тобто Велесом, богом худоби і володарем Царства Мертвих". Конфлікт, як я розумію його в індоєвропейському контексті, це протистояння між царем-громовержцем і його темним братом, царем мертвих (і це повністю збігається з одним з аспектів Велеса), але я б розглядала індоєвропейського бога худоби як  іншого персонажа (одного з близнюків, згаданих вище), який був би поміщений в осінній чверті, тоді як цар мертвих, найімовірніше, мав би окреме місце в межах зимової чверті.

Цікаво усвідомлювати, що божественну боротьбу можна досліджувати і сьогодні через  вивчення свят і топонімів, а Змаго Шмітек представляє конфлікт у вигляді трикутника, де Перун і Велес сперечаються за богиню Мокош, яка потрапляє в полон до Велеса, а потім її рятує Перун. Це може бути гарним прикладом основного міфу про молодих богів, про який я згадувала вище. Богиня асоціюється з літом, і цар, рятуючи її, мав би, згідно з індоєвропейською моделлю, мати підтримку її братів-близнюків (які, за темпоральною схемою річного циклу, схоже, пов'язані з весною та осінню).

Всі питання залишаються відкритими. Йдеться не про те, щоб усе в теоретичній структурі було наперед визначено і дані зі слов'янської частини індоєвропейського світу були примусово підлаштовані під неї, а радше про включення свіжих матеріалів та ідей з різних джерел, у тому числі слов'янських, у модель, що постійно вдосконалюється.

Ми не маємо теорії про те, скільки існувло головних богів, і тому особливо складно обговорювати розбіжності або злиття образів, коли ми маємо справу з ізольованими іменами та фрагментами народної пам'яті, що дійшли до нас у християнський період. Якщо би ми знали, або вважали, що можемо обґрунтовано здогадуватися, що існувало десять богів, укладених у просторово-часові рамки, то питання "Хто з богів це?" можна було б ставити з набагато більшою упевненістю, і в цьому я вбачаю одну з цінностей детального вивчення індоєвропейського поділу часу. Втім, темпоральне структурування є дуже інтригуючою темою, і її вивчення має врешті-решт привести до кращого розуміння світогляду індоєвропейців та інших народів, які запозичили їхню космологію.