Індоєвропейські етюди

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД Indo-European Deities and the Rigveda N. D. Kazanas Omilos Meleton Cultural Institute, Athens https://omilosmeleton.gr/wp-content/uploads/2018/01/IDR.pdf Індоєвропейські божества та Рігведа (Н. Д. Казанас) I. Метод дослідження У цій праці розглядаються імена різних божеств, які зустрічаються у двох або більше гілках індоєвропейської мовної сім’ї. Аналіз показує, що Рігведа містить більше таких божеств, ніж будь-яка інша міфологічна традиція цієї сім’ї. Перш ніж перейти до розгляду, автор пояснює метод дослідження. Починаючи з XIX століття, численні наукові праці досліджували подібності, відмінності та новації в міфологічних мотивах і божествах різних індоєвропейських культур. Ці дослідження привели до формування так званої «нової порівняльної міфології», пов’язаної з іменами таких учених, як Кокс, де Врі, Дюмезіль, Літтлтон, Поломе, Пухвел та інші. Деякі дослідники також зверталися до міфології у спробах визначити прабатьківщину індоєвропейців, але з...

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД Krzysztof T. Witczak, Idaliana Kaczor Uniwersytet Łódzki Linguistic evidence for the Indo-European pantheon https://bazhum.muzhp.pl/media/texts/collectanea-philologica/1995-tom-2/collectanea_philologica-r1995-t2-s265-278.pdf   У своїй праці Les Indo-européens (Париж, 1981) Жан Одрі виділяє чотири основні типи індоєвропейських божественних імен (теонімів):   а) власні назви явищ (наприклад, вогонь, світанок), небесних тіл (сонце, місяць) та абстрактні назви суспільних фактів (договір, клятва); б) власні назви (похідні одиниці, комплекси та складні форми з присвійним значенням), що позначають „володаря” певного явища, істоти чи соціального факту, наприклад лат. Silvanus — „володар лісу”, прус. Vejopatis — „володар вітру”; в) особові імена немотивовані (наприклад ведійське Indra-) та мотивовані, що позначають діяча (наприклад авестійське Vor3prayna-); г) складні назви, які виражають родинні стосунки (наприклад „дочка Сонця”).  ...