ВИПИСКИ З МОНОГРАФІЇ

The Oxford Introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European World

J. P. Mallory and D. Q. Adams

Proto-Indo-European Society

Social Organization

The Oxford Introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European World (wordpress.com)

Оксфордське представлення протоіндоєвропейської мови та протоіндоєвропейського світу

Протоіндоєвропейське суспільство.

Соціальна організація. 

Існує велика кількість слів чи коренів, що стосуються загальних сфер суспільства, права, обміну та війни, які можуть бути реконструйовані відповідно до різних етапів розвитку  індоєвропейської мови. Інтерпретуючи ці семантичні «зварні шви» за допомогою дуже широких понять, ми можемо окреслити ті, що стосуються суспільства та соціальної організації.

Найбільш значущим терміном у реконструйованому лексиконі є * h4ero´s або * h4eryo´s ‘член власної групи’, який в індо-іранській мові зазвичай представляється як «арійський».

From *h4ero´s we have Anatolian, e.g. Hit ara- ‘member of one’s own group, peer, friend’, Lyc arus- ‘citizens’, while *h4eryo´s yields (perhaps) OIr aire ‘freeman’, more certainly Av airya- ‘Aryan’, Skt arya´- ‘kind’, a´ rya- ‘Aryan’ (cf. arı´- ‘faithful’). 

З * h4ero´s ми маємо анатолійські, - хетське ara "член власної групи, одноліток, друг", лікійське arus - "громадянин", тоді як * h4eryo породжує (можливо) OIr aire "вільний", більш точно Av airya- "арійський", Skt arya " - 'добрий', a ´ rya- 'арійський' (пор. arı´- 'вірний').

The evidence suggests that the word was, at least initially, one that denoted one who belongs to the community in contrast to an outsider; a derivative of the word is found in Hit ara ‘(what is) fitting ’ and natta ara ‘not right’, cf. the use of kosher which originally meant (in Hebrew) ‘what is fitting  ’. 

Факти свідчать про те, що це слово, принаймні спочатку, означало того, хто належить до спільноти, на відміну від аутсайдера; деривативи цього слова зустрічається в хетському ara ‘те що годиться’ та natta ara ‘не правильне’, пор. використання поняття кошерного, що спочатку означало (на івриті) «те що годиться».

Although in Indo-Iranian the word takes on an ethnic meaning, there are no grounds for ascribing this semantic use to Proto-Indo-European, i.e. there is no evidence that the speakers of the proto-language referred to themselves explicitly as ‘Aryans’.

Хоча в індоіранській мові це слово набуває етнічного значення, немає жодних підстав приписувати цей семантичний вжиток праіндоєвропейській, тобто немає доказів того, що носії цієї мови явно називали себе "аріями"

 Another word for ‘people’, *h1leudhos, is largely conWned to the West (e.g. OE leod ‘people, nation’, NHG Leute ‘people’, Lith lia´udis ‘people’, OCS ljudı˘je [pl.] ‘people’) but also has an Iranian cognate in Khowar roi ‘people; man, person’; it derives from the verbal root *h1leudh- ‘grow, increase’, which in other forms is found, for example, in Lat lıberı- ‘children’. 

Інше слово, що означає "народ", * h1leudhos, значною мірою стосується Заходу (наприклад, OE le — od 'люди, нація', NHG Leute 'люди', Lith lia'udis 'люди', OCS ljudı˘je [pl.] "народ"), але також має іранський відповідник у "Ховар рой"; "людина, особа "; воно походить від дієслівного кореня *h1leudh- ‘рости, збільшуватись’, що в інших формах зустрічається, наприклад, у лат lıberı- ‘діти’.

 The concept of ‘custom’ appears in *s(w)edh- (e.g. Lat sodalis ‘companion’ [< *‘member of a group’], OE sidu ‘custom’, Grk e´thos ‘custom, habit’, Skt svadha—´ ‘character, peculiarity, custom’, Toch B s_ otri ‘sign, characteristic’) which has been analysed as a compound of *s(w)e ‘own’ and *dh(e)h1- ‘set, establish’. The verb ‘to become accustomed’ was expressed with *h1euk- (e.g. OIr do-ucci ‘understands’, Goth bi-u—hts ‘used to’, Lith ju`nkstu ‘become accustomed to’, OCS ucˇiti ‘teach’, vykno˛ti ‘become accustomed’, Arm usanim ‘learn, be used to’, Skt u´cyati ‘is accustomed to’). 

 Поняття «звичай» з'являється як * s (w) edh- (наприклад, лат. Sodalis «товариш» [<* «член групи»], др.-анг. Sidu «звичай», грец. E´thos «звичай, звичка» , Санскр. свадха - «характер, особливість, звичай», Toch B s_ otri «знак, характеристика»), який аналізували як поєднання * s (w) e «власний» и * dh (e) h1- «встановлювати»'. Дієслово `` звикнути

виражалось за допомогою * h1euk- (напр, OIr do-ucci «розуміння», Goth bi-u - hts «звичка», Lith ju`nkstu «звикати», OCS ucˇiti «учити», vykno˛ti 'првчатись', Arm usanim 'вчитись, звикати', санскр. u´cyati 'призвичаїтись').

 There is no word for ‘assemble’; the closest is ‘gather’, *kr(e)u-bh-, which can mean ‘herd together’ but does not really indicate a human assemblage (e.g. Grk kru´pto— ‘hide’, Toch B kraup- ‘gather, amass; herd’). 

Немає спільноіндоєвропейського кореня, що відповідає поняттю  «збори»; найближчим є "зібрати", * kr (e) u-bh-, що може означати "стадо вкупі", але воно не вказує на людське скупчення (наприклад, Grk kru´pto - "приховати", Toch B kraup- "зібрати, накопичити; стадо ').

A ‘companion’ was quite literally a ‘follower’, i.e. *so´kw-h2-o—i, from the verbal root *sekw- ‘follow’, and in Germanic explicitly indicates those who follow a leader into battle; Latin and Indo-Iranian tend to denote ‘friend, companion’ (Lat socius ‘partner, companion’, OE secg ‘follower’, Grk aosse´o— ‘help’, Av haxa—- ‘friend, companion’, Skt sa´kha—- ‘friend, companion’). 

«Товариш»  буквально означав «послідовник», тобто * so´kw-h2-o — i, походить від дієслівного кореня * sekw- ‘слідувати’, а в німецькій мові прямо вказує на тих, хто йде за лідером у бій; Латинська та індо-іранська мови, мають тенденцію позначати "друга, супутника" (Lat socius "партнер, супутник", OE секг "послідовник", Grk aosseo -" допомога ", Av haxa - -" друг, супутник ", Skt sa´ kha—- 'друг, супутник').

Another transparent derivative is *haegˆmen- ‘troop’ from *hae´gˆ- ‘drive’ which is found in Lat agmen ‘troop, train’ and Skt a´jman- ‘train’. There is one word preserved that designates ‘country’ as a landmass, i.e., *pl 8t(hx)-h2w-iha- which derives from *pleth2- ‘broad, Xat’, i.e. the ‘broad one’ (e.g. OE folde ‘land’, Arm hoł ‘earth, country’, Skt pr 8thivı—´- ‘earth’). 

Інше очевидне похідне - * haegˆmen- «загін» від * hae´gˆ- «їзда», що зустрічається в лат. agmen «загін, кортеж» і санскр. A'jman- «кортеж». Збереглось слово, яке позначає «країну»як сушу, т.е. * pl 8t (hx) -h2w-iha-, що походить від * pleth2- «широкий, Xat», тобто «широкий» (, др. англ. folde земля », Вірм. hoł« земля, країна », санскр. пр. 8thivı - ´-« земля »).

The Celtic languages retain the word to designate Brittany (e.g. MIr Letha, NWels Llydaw) while the Greeks similarly used it as a place name, i.e. Pla´taia; both Celtic and Indic also deiWed the concept as an ‘(earth) goddess’ (Skt Pr 8thivı—´- and Gaul Litavi(s)).

У кельтських мовах це слово збереглося для позначення Бретані (наприклад MIr Letha, NWels Llydaw), тоді як греки аналогічним чином використовували його як топонім,  Pla´taia; як кельти, так і індійці створили концепцію «богині (землі)» (Skt Pr 8thivı—´- і Gaul Litavi(s)).

There are several words associated with leadership positions. A Greek- Tocharian isogloss secures *w(n8)na´kts which means ‘lord’ in both groups (Grk (w)a´naks ‘ruler, lord, prince’, Toch A na—ta¨k ‘lord’). 

Є кілька слів, пов’язаних з керівними посадами. Греко-тохарська ізоглоса зберегла * w (n8) na´kts, що означає «володар» в обидвох групах мов (Grk (w) a´naks «правитель, лорд, князь», Toch A na — ta¨k «володар»).

This correspondence is actually a double one since both Greek and Tocharian also reXect the derived feminine equivalent *wna´ktiha (Grk (w)a´nassa ‘queen’, Toch A na—s´i ‘lady’).

Ця паралель насправді є подвійною, оскільки як грецька, так і тохарська також відображають похідний еквівалент жіночого роду * wna´ktiha (Grk (w) a´nassa ‘королева’, Toch A na — s´i ‘леді’).

 The far more widely discussed *h3re—´gˆs is taken to mean ‘king’ as it does carry this meaning in Celtic (e.g. OIr rı— ‘king’), Italic (e.g. Lat re—x ‘king’), and Indo- Iranian (e.g. Av b@r@zi-ra—z- ‘ruling in the heights’, Skt ra—j- ‘king’) and it is also associated with verbs ‘to rule’. 

Більш широко обговорюване* h3re-´gˆs означає «король», оскільки воно має це значення в кельтській (напр., OIr rı - «король»), італійській ( Lat re-x «король») и індоіранській (, Av b @ r @ zi-ra - z- «правлячий в вишині», санскр. Ra - j- «король»), ітакож вно повязане з дієсловом управляти.

However, it appears not to have been exclusively political in its meaning but rather to have referred to a person who also had religious functions. 

Однак схожеце не було поняттям виключно політичним за своїм змістом, а радшевідносилось до людини яка була також і виконавцем

Релігійних функцій

Indeed in those situations where the monarchy itself disappeared, as in Rome or Athens, the title of ‘king’ remained in its priestly function (e.g. the Roman re—x sacro—rum).

Дійсно, у тих ситуаціях, коли монархія як така зникала, як от у Римі чи Афінах, титул «короля» залишався у своїй священичій функції (наприклад, римський re - x sacro - rum).

This word too has beside it a widespread feminine derivative (e.g. OIr rı—gain, Lat re—gı—na, Khot rrı—n_ a, Skt ra—´ jn˜ı—-, all ‘queen’), though the details of the formation diVer a bit in the various branches

Це слово також має широкорозповсюджене похідне жіночого роду (напр, OIr rı - посилення, Lat re-gı-na, Khot rrı - n_a, санскр. Ra - ´ jn˜ı--, «королева»), хоча деталі формування дещо різняться в різних гілках. 

The deeper etymology of this word has been frequently discussed; it is usually explained as an agent noun of *h3regˆ- ‘stretch out the arm, direct’ with some arguing that the word derives from the concept of a king who stretches out his arms in rituals, especially those laying out a precinct, or perhaps a more direct semantic development from ‘direct’ to ‘rule’. 

Часто обговорювали глибшу етимологію цього слова; це зазвичай пояснюється як віддієсліний іменник  * h3regˆ- 'витягнути руку, прямо', дехто стверджує, що це слово походить від концепції короля, який простягає руки в ритуалах, особливо тих,що повязані з ритуальним проведенням кордонів можливо йдеться про семантичний розвиток ідеї від "прямого" до "правильного".

 Another Greek-Tocharian isogloss is *tago´s which indicates a ‘leader’ in both groups (e.g. Grk ta—go´s ‘leader’, Toch A ta—s´s´i [pl.] ‘leaders’, and derives from *ta—˘ g- ‘put in order, arrange’) while the ‘master of the clan’ is indicated by *wikˆpots (e.g., Lith vie~sˇpatis ‘master’, Av vispaiti- ‘master of the clan’, Skt vis´pa´ ti- ‘head of the household’).

Ще однією греко-тохарською ізоглосою є * tago´s, що вказує на «лідера» в обох групах (наприклад, Grk ta — go´s «лідер», Toch A ta — s´s´i [мн.] «Лідери», і походить від від * ta — ˘ g- 'упорядкувати, упорядкувати'), тоді як 'господар клану' позначається * wikˆpots (наприклад, Lith vie ~ sˇpatis 'господар', Av vispaiti- 'господар клану', Skt vis´pa´ ti- «глава домогосподарства»).

The verbal expressions of leadership are found in *po´tyetoi (e.g. Lat potior ‘I am master’, Av paiTyeiti ‘rules’, Skt pa´tyati ‘rules’; a denominative verb derived from *po´tis ‘head of house’; cf. Section 12.2) and *wal- which is widespread (e.g. Lat valeo— ‘am strong’, OE wieldan ‘govern’ [> NE wield], Lith valdy´ti ‘rule’, OCS vlado˛ ‘rule’) and means generally ‘rule’ except where it has been nominalized in Tocharian to mean ‘king’ (e.g. Toch B walo). 

Словесні вирази лідерства містяться в * po´tyetoi (наприклад, Lat potior 'я господар', Av paiTyeiti 'правила', Skt pa'tyati 'правила'; знаменне дієслово, що походить від * po´tis 'глава будинку' ; пор. Розділ 12.2) та * wal - що є широко розповсюдженим (наприклад, Lat valeo - «я сильний», OE wieldan «управляю» [> NE володіння], Lith valdy´ti «правило», OCS vlado˛ «правило») і означає загалом "правило", за винятком випадків, коли воно номіналізоване у тохарській мові як "цар" (наприклад, Toch B walo).

There are two compound nouns, both from verbal roots, to indicate ‘servant’. Latin, Greek, and Indic all attest *h2entbhi-kwolos (Lat anculus ‘servant’, Grk amphı´polos ‘servant, priest’, Skt abhicara- ‘servant’), literally one who ‘moves about on both sides’ while Celtic (e.g. MIr foss ‘servant’) and Indic (e.g. Skt u´pasti- ‘subordinate, servant’) show evidence of having inherited (or perhaps independently created) *h4upo-sth2-i/o- ‘servant’ (literally ‘one standing below’); a Celtic loan into Latin gives us the Late Lat vassus or vassalus, whence NE vassal. 

Для позначення «слуги» є два складені іменники, обидва від дієслівних коренів. Латинська, грецька та індійська мови засвідчують * h2entbhi-kwolos (лат. Anculus «слуга», гр. Amphı´polos «слуга, священик», Skt abhicara - «слуга»), буквально той, хто «рухається по обидва боки», тоді як кельтське ( наприклад, MIr foss 'слуга') та індійське (наприклад, Skt u´pasti- 'підлеглий, слуга') демонструють докази, успадкування (або, можливо, самостійного створення) * h4upo-sth2-i / o- 'слуга' (буквально 'той хто стоїть внизу '); кельтська позика латинській мові дає нам пізньолатинське васус або васалус, звідки васал.

The North-Western region provides evidence of *dhrougho´s ‘companion, comrade’ (e.g. OE ge-dre—ag ‘troop’, Lith drau~gas ‘friend’, OCS drugu˘ ‘friend, companion’); *ghostis ‘guest; stranger, enemy’ (e.g. Lat hostis ‘stranger, enemy’, hospe—s ‘foreigner, guest; host’ [< *ghosti-pot- ‘guest-master’], OE giest ‘stranger, guest’ [the related NE guest is a loanword from ON], OCS gostı˘ ‘guest’, gospodı˘ ‘master’); *slo´ugos ‘servant’ (e.g. OIr slo—g ‘army, host; crowd, company’, Lith slauga` ‘service’, Rus slug ‘servant’).

Північно-Західний регіон наводить свідчення про * dhrougho''s 'компаньйон, товариш' (наприклад, OE ge-dre — ag 'загін', Lith drau ~ gas 'друг', OCS drugu˘ 'друг, товариш'); * ghostis ‘гість; незнайомець, ворог '(наприклад, Lat hostis' незнайомець, ворог ', hospe — s' іноземець, гість; господар '[<* ghosti-pot-' гість-господар '], OE giest ' незнайомець, гість '[пов'язане з цим словом новоанглійське guest є позичковим словом від старонорвезького], OCS gostı˘ 'гість', gospodı˘ 'господар'); * slo´ugos ‘слуга’ (напр. OIr slo — g ‘військо, господар; натовп, рота’, Lith slauga ‘‘ служба ’, Rus slug‘ слуга ’).

More words derive from the West Central area: *de´hamos ‘(segment of) people’ (e.g. OIr da—m ‘troop, company, retinue’, Grk deˆmos ‘people’) from the verbal root *deha- ‘cut, divide’; *pleh1dhwe´h1s ‘(the mass of) people’ (Lat ple—be—s ‘plebeians [as opposed to the patricians]’, Grk ple—thu—´ s ‘throng, crowd; [common] people’) whose root also supplies NE folk; and *teute´ha- ‘the people (?under arms)’ (e.g. OIr tu—ath ‘a people, nation; [common] people’, Oscan touto ‘community’, OE .e—od ‘folk’, Lith tauta` ‘people’). 

Інші слова походять із Західно-Центральної області: * de´hamos '(сегмент) людей' (наприклад, OIr da — m 'військо, рота, свита', Grk deˆmos 'люди') від дієслівного кореня * deha- 'вирізати, розділити '; * pleh1dhwe´h1s '(маса) людей' (лат. ple — be — s 'плебеї [на відміну від патрицій]', Grk ple — thu — ´ тлум, натовп; [прості] люди '), цей корінь також породив новоанглійське folk (народ); і * teute´ha- «народ (?озброєний)» (наприклад, OIr tu — це «народ, нація; [простий] народ», Oscan touto «спільнота», OE .e — od «народний», Lith tauta `` люди '').

The last and much discussed word may be Proto-Indo-European (if one accepts Hit tuzzi- ‘army’ as cognate) and was also employed in tribal and personal names, e.g. it provides NHG Deutsch (from OHG diutisk ‘belonging to the people’). 

Ще одне багатообговорюване слово може вважатись протоіндоєвропейським (Hit tuzzi- ‘армія’), воно використовувалось у назвах племен та особистих іменах, напр. NHG Deutsch (від OHG  diutisk «приналежність до народу»).

A verb for meeting is seen in *mo—d- ‘meet’ (NE meet) while a nominal form *ger- ‘herd, crowd’ also suggests the meaning ‘gather’ (e.g. MIr graig ‘horse herd’, Lat grex ‘herd, company’, Grk ga´rgara ‘crowd’).

Дієслово для позначення мітингу зустрічається в * mo — d- 'зустрітися' (NE зустрітися), тоді як іменна форма * ger- 'стадо, натовп' також значить 'збиратись' (наприклад, MIr graig 'коняче стадо', Lat grex ' стадо, компанія ', Grk ga´rgara' натовп ').

A ‘leader’, here speciWcally military, is seen in *koryonos ‘leader’ from *koryos ‘army’ The verbal root *haegˆ - ‘drive’ is at the basis of *haegˆo´s ‘leader’ (e.g. Grk ago´s ‘leader’, Skt aja´- ‘driver’). 

«Вождь», тут конкретно військовий, зустрічається в * koryonos «лідер» від * koryos «армія». Словесний корінь * haegˆ - «спонука» лежить в основі слова * haegˆo «лідер» (наприклад, Grk ago´s "лідер", санскр. aja´- "той хто веде").

Among the Graeco-Aryan isoglosses we Wnd *hxe—pis ‘confederate’ (e.g. Grk e—´pios ‘gentle, kind, soothing, friendly’, Skt a—pı´- ‘ally, friend, acquaintance’, a—pyam ‘confederation, alliance, friendship’), possibly from *h2ep- ‘join’; a possible *des- ‘enemy’ exists if one wishes to accept a questionable Greek cognate (douˆlos ‘slave’ [< *dos-e-lo-], the semantic shift would result from the pragmatic fact that the source of most slaves was captured enemies); otherwise the word exists only in Indo-Iranian (e.g. Av dahyu- ‘region’, Skt da—sa´- ‘demon, enemy; barbarian; slave’, da´syu- ‘demon, enemy of the gods, impious man’) and has also been explained as a central Asian loanword into Indo-Iranian. 

Серед греко-арійских ізоглос Wnd * hxe - pis «союзник» (напр., Grk e - ´pios «ніжний, добрий, заспокоюючий, дружелюбний», санскр. A-pı´- «союзник, друг, знайомый», a-pyam » конфедерація, союз, дружба '), можливо від * h2ep-' приєднатися '; можливо * des- 'ворог' існує, якщо прийняти сумнівне грецьке споріднене слово (douˆlos 'раб' [<* dos-e-lo-], семантичний зсув буде результатом прагматичного факту,щоджерелом більшостірабів були полонені вороги); в протилежному випадку це слово існує лише в іранській (напр., Av dahyu - «область», санскр. da-sa´- «демон, ворог; варвар; раб», da´syu- «демон, ворог богів, нечестивий») и його також пояснювали як центральноазійське запозичення.

Finally, we also have *tkeh1- ‘rule’ (e.g. Grk kta´omai ‘procure’, Av xsˇayati ‘has power’, Skt ks _ a´yati ‘possesses, rules’) which also supplies nominal derivatives, e.g. OPers xa—yaTiya ‘king’ > NPers sˇa—h ‘king, shah’ (> by borrowing NE shah and by a long route into NE checkmate in the game of chess [MPers sˇa—h mat ‘the king [is] dead’]). 

Нарешті, ми також маємо * tkeh1- «правило» (наприклад, Grk kta´omai «здобувати», Av xsˇayati «має владу», Skt ks _ a´yati «володіти, правити»), яке також творить номінальні похідні, напр. OPers xa — yaTiya ‘король’> NPers sˇa — h ‘король, шах’ (> запозичивши NE шах та пройшовши довгим шляхом до шахматного мату NE у грі в шахи [MPers sˇa — h mat ‘король [мертвий]

Proto-Indo-European Society

 The degree of social complexity generally correlates with the size of the social aggregates and the nature of the economic system involved. 

Протоіндоєвропейське суспільство

Ступінь соціальної складнеості зазвичай корелює з розміром соціальних спільнот і природою їх економічної системи.

Although there are always exceptions to the rule, hunter-gatherer societies are most often egalitarian, lacking strong positions of leadership and social ranking; moreover, they tend to be organized into relatively small social aggregates—families, bands, possibly small tribes.

Хоча існують винятки з правил але суспільства мисливців-збирвчівзазвичай є егалітарними,їм бракуєсильних лідерських позицій і соціального статусу, більш того, вони, якправило, обєднуються в відносно невеликі соціальні обєднання = сімї, групи, невеликіплемена

A presumably hunter-gathering society such as Proto- Uralic reveals little more than a word for ‘lord’ which is itself a loanword from Indo-Iranian. 

Імовірно суспільство мисливців-збирачів, таке як протоуральське, прояснить дещо більше ніж слово ‘lord’ яке саме єзапозиченням з індоіранської мови.

The Proto-Indo-Europeans with their clear evidence for an economy based on domesticated plants and animals, settled life, metallurgy, and the more advanced technology (plough, wheeled vehicles) of the so-called Secondary Products Revolution would suggest that we might Wnd a larger semantic Weld for social institutions.

Протоіндоєвропейці з їх чіткими доказамиіснування економіки заснованої на одомашнених рослинах і тваринах, осілому житті,металургії і більш передових технологіях (плуги, колісні транспортні засоби) так званої революції вторинних продуктів, передбачають більш широку смислову спаяність соціальних інститутів.

 And this, indeed, is precisely what we do Wnd although we must always beware of attempting to reconstruct an entire social system from the residue of the lexical debris that has survived. 

І це справді саме те, що ми робимо, хоча ми завжди повинні остерігатись спроб реконструювати всю соціальну систему з залишків вцілілих лексичних уламків.

Proto-Indo-European seems to have had some form of social ranking with various degrees of social status. Leadership positions would include the *w(n8)na´kts ‘leader, lord’, *h3re—´ gˆs ‘ruler, king’, *tago´s ‘leader’, and *wikˆpots ‘master of the clan’ and there are even verbal expressions of authority seen in *po´tyetoi ‘rules, is master’, *wal- ‘be strong, rule’, and possibly *h3re—´ gˆti ‘rules’. 

Таквиглядає що протоіндоєвропейці мали певну форму соціального ранжування з різним ступенем соціального статусу. Керівні посади включали б * w (n8) na´kts 'лідера, лорда', * h3re - 'gˆs' правителя, короля ',' керівника tago 'та * wikˆpots' господаря клану ', і є навіть словесний вираз авторитету, який можна побачити у «* po´tyetoi, керує,є господарем», * wal- «бути сильним, правити» і, можливо, * h3re - gˆti  «правити».

The nature of leadership probably involved a sacerdotal element if we can correctly recover the etymological nuances of *h3re—´ gˆs. But terms such as *tago´s ‘leader’, i.e. ‘the one who puts in order’, and *so´kw-h2-o—i ‘follower, companion’ suggest at least the image of leaders in warfare as well, and this possibility is greatly enhanced by the recovery of other names for warrior sodalities i.e. *leh2wo´s ‘people (under arms)’, *haegˆmen- ‘troop’, and *koryos ‘people (under arms)’ with its own West Central designation *koryonos ‘leader (of the koryos)’. 

Природа лідерства, ймовірно, включала священний елемент, якщо ми правильно реконструювали етимологічні відтінки * h3re — ´ gˆs. Але такі терміни, як *tago´s "лідер", тобто "той, хто наводить порядок", і * so´kw-h2-o - я "послідовник, супутник", допускають припущення наявності принаймі військового лідера, і ймовірність цього значно посилюється завдяки відновленню інших назв воїнських співтовариств, leh2wo´s (озюроєні люди), * haegˆmen- «військо» та * koryos (озброєні люди) та центрально-західним теміном *koryonos лідер koryos.

To what extent the realia of these institutions can be painted in with later ethnographic evidence of war-bands from Ireland to India is not entirely clear but it is diYcult to deny the existence of such institutions

В яеій мірі реалії цих інститутів можна описати за допомогою більш пізніх етнографічних свідчень про бойові загони що збереглись від Ірландії до Індії, не зовсім зрозуміло, але заперечувати існування таких інститутів важко.

Moreover, the vocabulary of strife, as we have seen, is fairly extensive (at least twenty-seven verbs) and while a number may be dismissed as purely expressions of the general application of physical force, e.g. striking an object, others such as *segˆh- ‘hold fast, conquer’ certainly make better sense in a military context.

Більш того, словник термінів, що позначають конфлікт є досить широким (як мінімум 27 дієслів), і хоча деякі слід відхилити як такі що виражають загальне застосування фізичної сили , іншітакі як * segˆh- тримайся, перемагай, тримайся мають більший зміств військовому контексті

For some time Indo-European homeland research has found itself all too often cast in the form of an insidious dichotomy: did the Indo-Europeans expand as peaceful farmers or warlike herdsmen? That farmers may also be aggressive and belligerent is well known to anyone who has encountered, for example, agricultural African societies; conversely, pastoralists need not be painted the same terms as the Golden Horde. 

Протягом певного часу дослідження індоєвропейської протокультури мали форму підступної дихотомії: індоєвропейці розвивались як мирні фермери чи як войовничі пастухи?

Те, що фермери можуть бути агресивними і войовничими, добре відомо кожному, хто зіштовхувався, наприклад з аграрними африканськими суспільствами, і навпаки, скотарів не слід описуватив тих же термінах, що і Золоту Орду.

In any event, there does seem to be suYcient retention of the vocabulary of strife and warfare in the reconstructed lexicon to suggest at least that those who wish to portray the Proto-Indo- Europeans as some form of New Age agrarian movement are strongly contradicted by the lexical evidence. Our recovery of legal institutions, at least on the basis of the reconstructed lexicon, is meagre. 

Так чи інакше, схоже, що словник конфліктіві війн є надто обємними, щоб давати привід зображати протоіндоєвропейців як певну форму пацифістського аграрного руху в стилі Нью Ейдж. Відтворення юридичних інститутів на основі лексичних реконструкцій є бідним.

There seems to be an acceptance of a concept of *hae´rtus ‘what is Wtting’, i.e. the cosmic order that must be maintained. This should be done by adhering to *dhe´h1mi-/men- ‘what is established, law’, here generally taken (on the basis of Greek and Indo-Iranian comparative studies) to be the law that has been established (*dhe´h1-) by the gods for humans. The other term, *yew(e)s-, ‘law, ritual norm’, has been seen to express the notion of ritual prescriptions, the recitation of which led to the establishment (or re-establishment) of order. 

Слід наевно прийняти концепцію *hae´rtus космічного порядку який слід підтримувати. Це слід робити притримуючись * dhe´h1mi- / men-«встановленого закону» яка реконструюється на основі порівняльного дослідження грецької і індоіранської традицій,цей закон (*dhe´h1-)встановлюється богами для людей.

Інший термін , *yew(e)s-, «закон, ритуальна норма»виражає поняття ритуальних приписів, декламація яких приводить до встановлення чи відтворення порядку.

Punishment for violation of the law such as murder or failure to abide by an oath required some form of compensation seen in both *kwoinehaand *serk- ‘make restitution’. The range of vocabulary concerned with exchange and wealth is reasonably extensive and supports the hypothesis that the Proto-Indo-Europeans were involved in some degree of social ranking.

Покарання  за порушення закону, таке як вбивство чи порушення присяги, вимагало компенсаії , про що свідчать два реконструйовані корені *kwoinehaand *serk-  відшкодування збитку. Діапазон лексики, повязаної з обміном і багатством, досить широкий і підтримує гіпотезу про те, що протоіндоєвропейці були залучені в певну ступінь соціального ранжування

If we read the nuances of the terms rightly, then both *mei- and *meit- ‘exchange’ are terms concerned with the concept of balanced reciprocity, i.e. an exchange relationship where neither side seeks an advantage. This is the type of exchange that one might expect to operate within families, clans, or perhaps at the tribal level. The exchange might have involved material goods (*wes-no-) but possibly also the payment of a bride-price (*kwrei(ha)-).

яКщо ми уважно розберемось внюансах термінів, то і * mei-, и * meit- «обмін» - це терміни, 

повязані з концепцією збалансованої взаємності,тобто відносин обміну, при якому жодна зі сторін не прагне переваги. Це тип обміну характерний для сімей, кланів і можливо на рівні племен. Обмін міг включати матеріальні блага (* wes-no-),але, можливо і плату за викуп нареченої (* kwrei (ha) -).

 More distant exchange is suggested by *per- ‘exchange, barter’ which may have derived from the concept of ‘transport across’ and is employed so in Homeric Greek where it designates the sale of slaves overseas

Більш віддалений обмін  * per- «обмін, бартер»,можливо походить від концепту «перевезти через» і використовується в гомерівській грецькій мові, де позначає продаж рабів за кордон.

Exchange outside one’s group might lead to negative reciprocity where each side seeks a more advantageous recovery from the transaction. 

Обмін за межами своєї групи може привести до негативної взаємності, коли кожна зі сторін буде прагнути більшої вигоди від транзакії.

There are a series of terms for lack or poverty (*deu(s)- ‘be lacking’, *h1eg- ‘be in need, lack’, *menk- ‘lack’, *das- ‘lack’), as well as words for wealth (e.g. *h2o´/e´p(e)n- ‘goods, wealth’, *re´h1is ‘possessions’, *wo´su ‘goods’). These may have been acquired through a lifetime but also they may have been inherited (*lo´ikwnes-).

Існує ряд термінів, що позначають нестатчу чи бідність  deu(s)- «бути в недостатку» * h1eg-«бути в нужді, нестача», * menk- «недостаток», * das- «недостаток, а також слова для позначення багатства  

 (, * h2o´ / e´p (e) n- «блага, багатство», * re´h1is «майно», * wo´su «товари»).

Вони можуть бути придбані на протязі життя, але можуть бути і успадкованими (* lo´ikwnes-).

 The context of use in both Greek and Indic derivatives of *h2elgw ho/eha- ‘payment, prize’ supports the notion that human chattels were a Proto- Indo-European commodity. The noun *soru ‘booty’ also suggests wealth in the forms of captured men or livestock and this is supported by expressions built on *haegˆ- ‘drive’, e.g. OIr ta—in bo— ‘cattle-raid’, Lat bove—s agere ‘raid for cattle’, Av ga˛m varta˛m a˛z- ‘drive oV cattle as booty’, and, the widespread practice of cattle-raiding attested in the earliest Indo-European literature from Ireland to India. This manner of gaining wealth should probably be set outside the semantic ramiWcations of *(s)teh4-, *mus-, and *teubh-, all ‘steal’ in a presumably culturally unsanctioned manner.

Контекст використання як в грецькій, так і індійській похідних від * h2elgw ho / eha- «платіж, приз» підтримує ідею про те що раби як живий товар існували ще в протоіндоєвропейський період.

 Іменник * soru «здобич» передбачає багатство в виді захоплених в полон людей чи домашніх тварин, і це підтверджується виразами побудованими на  * haegˆ- «драйв», напр OIr ta - по-бо - «викрадення худоби», лат. Bove - s agere «набіг за худобою», Av ga˛m var @ ta˛ma˛z - «заганяти худобу в якості здобичі» Викрадення худоби широко розповсюджена практика що засвідчена в найбільш ранній індоєвропейській культурі віл Ірландії до Індії.

Такий спосіб отримання багатства, ймовірно, слід розглядати поза семантичних розгалужень 

* (s) teh4-, * mus- и * teubh-, що позначають крадіжку, яка є несанкціонованою з точки зору культури.

СКОРОЧЕННЯ

(All dates are approximate)

Alb . Albanian (16th century onwards).

Arm . Armenian (5th century onwards).

Av . Avestan, Iranian (1st millennium bc).

Bakhtiari . a Southwest Iranian language (modern).

Bret . Breton, Celtic (6th century ad onwards).

Bulg . Bulgarian, a south Slavic language (11th century onwards).

Corn . Cornish, Celtic language of Cornwall.

Cretan Grk . the variety of ancient Greek spoken on Crete.

Czech . Czech, a western Slavic language (11th century onwards).

Doric Grk . Doric Greek, one of the principal groups of the West Greek

dialects.

Gallo-Roman . the Latin spoken in Gaul after the Roman conquest.

Gaul . Gaulish, a Continental Celtic language (3rd–1st centuries bc).

Goth . Gothic, an eastern Germanic language (4th century ad).

Grk . Greek (8th century bc onwards).

HierLuv . Hieroglyphic Luvian, an Anatolian language (1300–700 bc).

Hit . Hittite, an Anatolian language (1650–1190 bc).

Homeric Grk . the Greek dialect of the Homeric poems (800 bc).

Ibero-Celtic . the variety of Celtic spoken in Iberia (3rd–1st centuries bc).

Illyr . Illyrian.

Ishkashmi . a Southeast Iranian language (modern).

Kashmiri . Indic language of Kashmir (14th century onwards).

Khot . Khotanese, an Eastern Iranian language (5th–10th centuries ad).

Khowar . Dardic/Northwestern Indic language (modern).

KhuW . a Southeast Iranian language (modern).

Kurd . Kurdish, a North-west Iranian language (modern).

Lat . Latin (7th century bc onwards).

Latv . Latvian, Baltic (16th century onwards).

Ligurian . presumably Celtic language of north Italy.

Lith . Lithuanian, Baltic (18th century onwards).

Luv . Luvian, Anatolian language (17th–8th centuries bc).

Lyc . Lycian, Anatolian language of southwest Anatolia (6th–4th centuries bc).

Lyd . Lydian, Anatolian language of west central Anatolia (6th–4th

centuries bc).

Maced . Macedonian, a language closely related to Greek.

MDutch . West (Low) Germanic (c 1300 to 1500).

ME . Middle English, Germanic (12th–15th centuries).

Messapic – non-Italic language of southeast Italy (6th–1st centuries bc).

MHG . Middle High German (ad 1050–1500).

MIr . Middle Irish, Celtic (ad 900–1200).

Mitanni . Hurrian (non-IE) language of the upper Euphrates with elements of Indo-Aryan (15th–14th centuries bc).

MLG . Middle Low German (ad 1050–1350).

MPers . Middle Persian, Southwestern Iranian (200 bc–ad 700).

MWels . Middle Welsh, Celtic (ad 1200–1500).

Myc . Mycenaean, earliest attested Greek (16th? –13th centuries bc).

NDutch . modern Dutch, West Germanic (1500 onwards).

NE . New (Modern) English, Germanic (1500 onwards).

NHG . New High German, Germanic (1500 onwards).

NIce . New Icelandic, North Germanic language (1400 onwards).

NIr . New Irish, Celtic (1200 onwards).

Norw . Norwegian, North Germanic (1800 onwards).

NPers . New Persian, Southwestern Iranian (8th century ad onwards).

OBrit . Old British, Celtic (until 8th century ad).

OCS . Old Church Slavonic, Slavic (9th–13th centuries).

OCzech . Old Czech, West Slavic (13th–16th centuries).

OE . Old English, Germanic (800–1150).

OHG . Old High German, West Germanic (750 to 1050).

OIr . Old Irish, Celtic (600 to 900).

OLat . Old Latin (6th–2nd centuries bc).

OLith . Old Lithuanian, Baltic (16th–18th centuries).

ON . Old Norse, Germanic (1150–1550).

OPers . Old Persian, Southwestern Iranian (6th–5th centuries bc).

OPol . Old Polish, West Slavic (13th–15th centuries).

OPrus . Old Prussian, West Baltic (16th–18th centuries).

ORus . Old Russian, East Slavic (1050–1600).

Osc . Oscan, Italic (5th–1st centuries bc).

Oss . Ossetic, Northeast Iranian (modern).

xx list of abbreviations and acronyms

OSwed . Old Swedish, North Germanic language (13th–14th centuries).

OWels . Old Welsh, Celtic (9th–12th centuries).

Pal . Palaic, Anatolian (c. 16th century bc).

Parth . Parthian, Northwest Iranian (3rd–1st centuries bc).

Pashto . Southeast Iranian (modern).

Phryg . Phrygian (8th–3rd centuries bc and 1st century ad).

PIE . Proto-Indo-European.

Pol . Polish, Western Slavic (13th century onwards).

Roshani . Southeast Iranian (modern).

Runic . language of the earliest Germanic inscriptions (3rd–6th

centuries ad).

Rus . Russian, East Slavic (c. 1050 ad onwards).

RusCS . Russian variety of Old Church Slavonic.

Sanglechi . Southeast Iranian (modern).

Sarikoli . Southeast Iranian (modern).

SC . Serbo-Croatian, South Slavic (19th century onwards).

SGael . Scots Gaelic, Celtic (13th century onwards).

Scyth . Scythian, Iranian.

SerbCS . Serbian variety of Old Church Slavonic.

Shughni . Southeast Iranian (modern).

Skt . Sanskrit, Indo-Aryan (1000 bc onwards)

Slov . Slovene, South Slavic (16th century onwards).

Sogdian . Northeast Iranian (4th–8th centuries).

Swed . Swedish, North Germanic (15th century onwards).

Thessalian Grk . classical Greek dialect of Thessaly.

Thrac . Thracian (5th century bc).

TochA . Tocharian A (7th–10th centuries ad).

TochB . Tocharian B (5th–13th centuries ad).

Umb . Umbrian, Italic (3rd–1st centuries bc).

Waigali . Nu¯ rista¯ni, Indo-Iranian (modern).

NWels . New Welsh, Celtic (1500 onwards)