Індоєвропейські етюди

  РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД СТАТТІ Carmenta - Aditi Roger Woodard University at Buffalo КАРМЕНТА-АДІТІ Анотація: Серед первісних божеств Риму слід виділити богиню Карменту, якій служив один з архаїчних жерців Flamines Minores. Вона є божеством "кармену", тобто"урочистого висловлювання" - релігійного, юридичного, а також "пророчого висловлювання". У своїй ролі божества висловлювання, Кармента представлена як така, що має два різні аспекти, один з яких спрямований у минуле (Porrima або Prorsa), а інший  у майбутнє (Postverta). Ця подвійна спрямованість, вперед або назад, яка характеризує Карменту,  знаходить гомологічну структуру в образі бівалентної ведичної богині Адіті, чиє ім'я  означає "Незв'язана", та має божественний алоформ Діті, "Зв'язана". Вважалось, що Адіті мала "два обличчя" (ubhayataḥśīrṣṇī), і ця її дволикість, пов'язана з  prāyaṇīyá -, "йти вперед, входити", і udayanīyá - "виходити"

Реферативний переклад статті The Female Quarter Emily Lyle The University of Edinburgh Жіноча чверть Анотація: Стверджується, що жіноче начало посідало особливе місце у праіндоєвропейській космологічній схемі, а колір, пов'язаний з цим поняттям, був жовтим. Він доповнював маскулінні компоненти у кольоровій тріаді білого, червоного та чорного кольорів. У комплексі з восьми симплексних богів жіноче начало представлене в просторі молодою богинею, що асоціюється з жіночим дітородним органом, та старою богинею, що асоціюється з землею. В часовому аспекті, жіноча чверть - це літній сезон, що пов'язаний  з життєвим етапом досягнення зрілості юнаками під час якого вони вступають у шлюб.  Часовий проміжок, що відповідає сектору смерті, яка передує відродженню в циклі, можна пов'язати з негативним аспектом четвертої функції, теоретично обґрунтованої Н. Д. Алленом  та божественним царем мертвих, тоді як божественний цар живих займав центральне місце, як стверджував Аллен, з точки зору

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД СТАТТІ  Dyaus and Bhіsma, Zeus and Sarpedon  Towards a history of the Indo-european sky god  NickJ. Allen  University of Oxford  Дьяус і Бхішма, Зевс і Сарпедон  До історії індоєвропейського бога неба  Анотація Лінгвістам давно відомо, що ведичний бог Дьяус ("Небо") етимологічно споріднений із Зевсом, але у своєму величезному доробку індоєвропейської культурної компаративістики Дюмезіль мало використовував цей факт. З іншого боку, його міркування про Дьяуса, втіленого в образі  героя "Махабхарати" Бгішми наштовхує на питання, чи пов'язаний Зевс з якимось грецьким епічним героєм, якого можна порівняти з Бгішмою.  Сарпедон, син Зевса нагадує Бгішму рядом рис. Обидва воюють і вмирають за сторону, яка програла в центральному конфлікті  епосу. Обидва є поважними лідерами, поступаючись лише переможеному верховному керманичу, якого вони обидва критикували. Можливо, обидва діють протягом трьох поколінь і асоціюються з кривавим дощем. Таким чином, ц