РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД

IRANIAN

(A READER IN COMPARATIVE INDO-EUROPEAN 

RELIGION)

Ranko Matasović

University of Zagreb

РЕЛІГІЯ ІРАНУ

Авестійська релігія, або маздаїзм, є результатом першої великої реформи в релігійній історії людства, здійсненій завдячуючи пророку Заратуштрі. Збірка релігійних текстів, що виникла в результаті його реформи зветься Авестою. Найдавнішою частиною Авести є Гати, написані, принаймні частково, самим пророком Заратуштрою. Слово Гати походить від PIE *geh2- 'співати' (вед. gāyati, gāti). Справедливо буде сказати, що ми точно не знаємо коли жив Заратуштра. На думку деяких експертів, він жив незадовго до заснування імперії Ахеменідів у 7 столітті до нашої ери, і навіть стверджується, що Каві Віштаспа, князь-покровитель, про якого згадує Заратуштра, був не хто інший, як Гістасп, батько Кіра Великого. Однак інша теорія стверджує, що період близько 1000 року до н.е. є більш вірогідним часом життя Заратуштри, і консенсусу з цього питання поки що немає.

Гати складаються з сімнадцяти гімнів, але вони є лише частиною великої літургії Заратуштри, Ясни, яка є ядром священного канону маздаїзму. Вони написані староавестійською мовою, яка  значно давніша за мову інших авестійських книг, відомих як Молодша Авеста. Ясна - це текст який виконував конкретну функцію в авестійському ритуалі: його читали під час церемонії, що відбувалась у храмі вогню, яка також включала в себе вживання жертовного напою хаома (вед. sóma-).

Заратуштра був пророком, який здійснив ґрунтовну реформу індоіранської релігії з її десятками богів, імена яких найкраще збереглися в "Ріг-Веді". Його релігійні ідеї підсумував Гельмут Гумбах: "Основною особливістю релігії Заратустри є взаємозв'язок між матеріальним і тілесним благополуччям з одного боку, і душевним чи духовним благополуччям, з іншого. Пророк однаковою мірою дбав про те й інше, і навчав максимам, які  регулювали суспільне життя іранських племен. Ранні авестійські тексти свідчать про те, що він запровадив нові методи скотарства і переконував своїх послідовників прийняти нові гігієнічні та екологічні стандарти, а також встановив правила для уникнення інфекцій в організмі людини та забруднення стихій вогню, води, повітря і землі. Крім того, він інтегрував усі ці  постулати у велику універсальну релігійну концепцію, і в цьому відношенні він є унікальною історичною постаттю серед великих засновників релігій ".

У Молодшій Авесті для позначення бога використовується термін  - yazata- (пор. вед. yajatá- 'гідний жертви'), а не успадкований з даніх часів іранський термін baga-, який зустрічається в ній лише зрідка в і стосується Місяця (в ахеменідських написах присвячених Ахура Мазді використовується давньоперс. baga). Сам Заратуштра не вживав жодного з цих термінів у "Ґатах": схоже, він був цілком одержимий божественністю "Мудрого Господа", Ахура Мазди, і в його системі не було місця для інших божеств.

Боги  daēvas старої індоіранської релігії були зведені до рангу демонів, звідси незвична етимологічна спорідненість авестійського daēva - 'демон' і санскр. devá - 'бог'. Ті хто поклонявся daēvas стали символізувати все погане і брехливе (drəguuaṇt), в той час як послідовники Заратуштри прославлялись як "правдиві" (ašauuan-). Світ розглядався крізь призму вічної боротьби між добрим началом, представленим Ахура Маздою та "божественними безсмертними" і злими силами, але результат цієї ця боротьби визначено наперед. Ахура Мазда та інші Ахури (пізніше "Божественні Безсмертні"), за підтримки праведників, неодмінно затріумфують наприкінці віків. Зауважте, що первинно концепція Заратуштри, була в більшій мірі монотеїстичною, ніж дуалістичною: заклятий ворог Ахура Мазди, "Злий Дух" (Aŋgra Mainyu, пізніше Ahriman) навіть не згадується в "Гатах". 

До текстів Молодшої Авести належать Яшти, 21 гімн іранським божествам, які були включені в ортодоксальний маздаїзм після реформ Заратуштри, Вендідад (текст, що використовується в ритуалі очищення) та Віспрат (або Вісперад), збірка доповнень до "Ясни".

Як і Веди, Авеста спочатку передавалася усно, і є підстави вважати що вона була записана лише за часів Сасанідів (4-7 століття н.е.). Значна частина авестійського корпусу текстів, включно з коментарями до священних писань, збереглась лише середньоіранською мовою, якою розмовляли в імперії Сасанідів. Це Денкард, Бундахішн (міфологічна історія світу), Арда Віраз Намак (книга, що містить елементи маздаїстської есхатології) та інші. Пехлевійські частини Авести зазвичай звуться Зенд, або Зенд-Авеста. Маздаїстська релігія донині збереглася в деяких регіонах Ірану, де до її послідовників ставляться відносно толерантно (хоча й подекуди дискримінують), в той час як більша їх частина в середні віки мігрувала до Бомбею. Саме там збереглися до наших днів найдавніші рукописи Авести.

Головна божественна істота маздаїзму, Ахура, носить ім'я (чи титул), етимологічно пов'язане зі санскр. ásura- 'бог' що походить від авест. ahu- 'життя, існування', утворенне від PIE *h2ensu- 'бог'; Mazdā "пан" походить від PIE *mens-dheh1- (пор. санскр. medhā- мудрість'; гр. Moúsai (Музи) також  походить від подібної сполуки (*mons-dhh1yo-). Aməša Spəṇta 'Святі Безсмертні' -  молодоавестійський термін, яким позначали шістьох супутників Ахура Мазди; це абстрактні божества, введені Заратуштрою (він називав їх Ахурами, володарями). Структура слова Aməša - складається з заперечної частки а- та дієслова *mer- 'вмирати' (анлогічно вед. amrіta- 'безсмертний'), а Spəṇta походить від PIE *k'wento- 'святий' (працерковносл. svętъ тощо). Шість Святих Безсмертних - Amərətatāt 'безсмертні', Aša Vahišta 'блага істина' (пор. санскр. rіta- 'божественний порядок'), Hauruuatāt 'цілісність' (від і.-є. *solwo-, пор. гр. hólos 'цілий', лат. salvus). Spəṇta Ārmaiti 'Свята відданість' (друга частина назви паралельна санскр. aramati- 'послух', від санскр. aram 'досить'), Xšaθra Vairiia 'Бажане правління' (від індоіранського слова 'правління', пор. санскр. ksay- 'правити', можливо, гр. ktáomai 'здобувати'; друга частина імені від і.-є. *welh1- 'бажання', лат. volo, ст.-сл. volja тощо), і Vohu Manah 'Добрий Дух" (перша частина назви від і.-є. *h1wesu- > гр. eu, староірл. fó- тощо).

Aŋra Mainiiu 'злий дух' - головний ворог Ахура Мазди у вченні Заратуштри; Aŋra означає просто 'поганий, злий', і етимологія цього слова непевна; деякі пов'язують його з праіндоєвропейським словом "кров" (*h1esh2r > хетт. ešhar, латвійське asins, гр. éar). Mainiiu - це, звичайно ж, те саме слово, що й  вед. manyu - 'дух'.

Серед староіранських божеств, які повільно проникали в маздаїзм після реформ Заратуштри, Хаома звичайно ж, є авестійським еквівалентом ведійського Соми-, ім'я якого походить від праіндоєвропейського дієслова *sew- 'пресувати' (Ved. sunóti, Av. hunaoiti); Vāyu- 'вітер' - тотожний ведійському Vāyu-; Apąm Napat - божество, пов'язане з водами (його ім'я означає буквально "нащадок вод" і є паралеллю до Вед. Apām Napāt, епітету Савітара або Агні, наприклад, у RV II 35); Ātar-  обожествлений вогонь, походить від кореня *h2eh1- 'палити' (пор. хет. hašša- 'вогнище'); Arəduuī Sūra Anāhita - одна з небагатьох богинь в авестійському корпусі (її ім'я означає сильна (Sūra) і непорочна (Anāhita) Arəduuī'; оскільки вона асоціюється з річками, то Arəduuī зазвичай пов'язують з вед. ardati 'рухатись, йти'. Miθra - давньоіндоіранське божество, і його ім'я співзвучне з ім'ям ведичного Мітри. Рашну - божественний суддя, що головує над душами померлих; його ім'я пов'язане з Av. rāzaiieiti, Ved. rājati 'правити', від ПІЄ *h3reg'- 'простягати, спрямовувати, керувати'. Vərəθraγna 'перемога' - складне ім'я паралельне до вед. Vrіtra-hán- 'вбивця Вртри', що є епітетом Індри. Сраоша 'послух' походить від і.-є. *k'lew- 'слухати' (Ved. śru-, Gr. klý , OCS slyšati, etc.) Tištriia - зірка Сіріус, яка в Авесті асоціюється з дощем; її назва пов'язана з ведичним tisya - 'божественний лучник, Сіріус'. Нарешті, Yima - це первісна Людина, предок усіх людей; його ім'я, звичайно ж, аналогічне ведичному Yáma- .

Ще одним важливим, хоча й пізнім, джерелом вивчення іранської релігії є легенди про нартів, що збереглися серед іранців-осетинів на Кавказі. Ці легенди були зібрані російськими та радянськими етнографами лише у 20 столітті, але вони мають за собою тривалу історію усної передачі. Жорж Дюмезіль, перший західний дослідник, який їх вивчав, стверджував, що вони зберегли багато протоіндоєвропейських мотивів. Однак імена всіх провідних нартських героїв (наприклад, божественного коваля Курдалагона, залізнотілого героя Сослана, хороброго  Wazirmaeg та жінки Сатани), ймовірно, не є іранськими. Оскільки нартські герої фігурують і в черкеському фольклорі, і в традиціях інших кавказьких народів, то важко розрізняти різноманітні як індоєвропейські, так і неіндоєвропейські впливи, що сформували їх образи, .

Alb. = Albanian 

Arm. = (Classical) Armenian 

Av. = Avestan 

Croat. = Croatian 

CSl. = Church Slavic 

Eng. = English 

Gaul. = Gaulish 

Goth. = Gothic 

Gr. = Greek 

Hitt. = Hittite 

Hom. = Homeric (Greek) 

L- = Late Lat. = Latin 

Latv. = Latvian 

Lith. = Lithuanian 

Luv. = (Cuneiform) Luvian 

Lyd. = Lydian 

Myc. = Mycenaean 

O- = Old 

OCS = Old Church Slavic 

OHG = Old High German 

OIc. = Old Icelandic 

OIr. = Old Irish 

ON = Old Norse 

OPr. = Old Prussian 

ORuss. = Old Russian 

P- = Proto Phryg. = Phrygian 

Pol. = Polish 

Skr. = Sanskrit 

TochA = Tocharian A 

TochB = Tocharian B 

Umbr. = Umbrian 

Ved. = Vedic 

W = Welsh 

 Texts 

Aen. = The Aeneid (Virgil) 

AV = Atharvaveda 

CA = Canu Aneurin

Hymn. = Homeric Hymns 

Il. = The Iliad (Homer) 

Isth. = Isthmian Odes (Pindar) 

KBo = Keilschrifttexte aus Boghaz-Köy, Berlin 1916ff.

KUB = Keilschrifturkunden aus Boghazköi, Berlin 1921ff.

LD = Latvju Dainas, ed. Barons, Rīga 1894-1915. 

Met. = Metamorphoses (Ovid) 

Nem. = Nemean Odes (Pindar) 

Od. = The Odyssey (Homer) 

Ol. = Olympian Odes (Pindar) 

PIT = Prince Igor‘s Tale (ORuss. Slovo o polku Igorevě) 

Pyth. = Pythian Odes (Pindar) 

RV = Rig-Veda 

Theog. = Theogony (Hesiod) 

Y = Yasna 

Yt = Yašt