РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД

Походження образу Індри як образу бога-громовержця

The Origin of Indra as the Thunder God

Yūto Kawamura

Hiroshima University

1386870061.pdf (hautetfort.com)

Анотація: Зброю Індри під назвою ваджра часто розуміють як блискавку, а самого Індру - як бога-громовержця. Хоча Індра та його зброя стали сприйматися таким чином в пізній індуїстській традиції, ця характеристика не є дійсною, коли йдеться про Р̥іґведу. Тоді постає питання: що є відправною точкою трансформаці образу Індри від бога-воїна до бога-громовержця? Мета цієї статті - запропонувати погляд на це питання, зосередившись на трактаті з етимології під назвою «Нірукта», написаному давнім лінгвістом Яскою (бл. 5-4 ст. до н.е.). Уважне вивчення трактату дозволяє припустити, що саме погляди Яски послужили основою для пізнішої традиції бачити Індру богом-громовержцем, який володіє блискавкою Ваджрою.

Серед різноманітних героїчних діянь бога Індри, оспівуваних у релігійній поезії Р̥ігведи (бл. 1200 р. до н.е.), головним із них є битва з Вр̥ітрою - «перешкодою», гігантським змієм, що полонив води. У цій битві Індра вбиває Врітру своєю зброєю, званою ваджра, і випускає води на волю. Ця зброя Індри часто розуміється як блискавка, а сам Індра - як бог грому.  Хоча Індра і його зброя в пізній індуїстській традиції стали  представлятися саме таким чином, ця характеристика ваджри та Індри не стосується Р̥ігведи. Консенсус сучасних ведичних дослідників можна представити наступним твердженням Джеймсона і Бреретона: 

Його зброя - ваджра, булава. У пізнішій традиції, коли Індра став богом бурі, ваджра перетворилася на блискавку. Але в Ріґведі це була зброя, яку можна було кинути у ворога і яка падала на нього. Вона була головним засобом, за допомогою якого Індра утверджував свою владу.

Припускалось, що в індоєвропейців був бог грому і блискавки, з молотом або подібною зброєю в руці. Однак у «Р̥ігведі» немає жодного бога, для якого були б характерні грім, блискавка або те й інше. Індра не є винятком, і його ваджра навряд чи описується як блискавка.  Загалом у ведійській культурі бог грози Парджанья (parjánya) зазвичай відіграє роль бога, що приносить дощ.

Тоді постає питання: що стало відправною точкою зміни форми образу Індри від бога-воїна до бога бурі/дощу? Метою цієї статті є розгляд цього питання шляхом вивчення етимологічних пояснень імен índra та vr̥trá, наявних у ведичній літературі та у «Нірукті», трактаті з етимології, написаному давнім мовознавцем Яскою (бл. 5-4 ст. до н. е.). Оскільки ці типи етимологічних пояснень відображають уявлення людей про світ, такі пояснення можуть дати ключ до з'ясування того, як Індра та Вр̥ітра розглядалися у різні моменти історії. 

Те як Індра описувався у великих індійських епосах, «Махабараті» та «Рамаяні», досліджував Джон Броккінг. Він вказав на те, що відправною точкою для зміни форми образу Індри-воїна на образ бога дощу «міг бути образ зливи стріл, що фігурує в контексті битви».  Інша точка зору буде представлена нижче.

Етимологічні пояснення імені Індра у ведичній літературі

Р̥іґведа та Атхарваведа

В «Р̥ігведі» та «Атхарваведі» немає такого виразу, який би давав чітке етимологічне пояснення слова «índra». Однак, ми там знаходимо поетичні каламбури, в яких слово índra асоціюється зі словом índu «крапля [рослини Сома]», словом, фонетично схожим на índra. Між цими двома словами існує не лише схожість у звучанні, але існує також зв'язок між об'єктами, з якими вони пов'язані: Краплі соми добре відомі як улюблені ліки Індри. Візьмемо для прикладу наступний уривок: 

R̥V 1.139.6ab: vŕ̥ṣann Indra vr̥ṣapāṇāsa índava imé sutā

''О бик Індра (indra) - ці вичавлені краплі (índava), напій бика...''.

Брахмани

Брахмани відомі великою кількістю етимологічних пояснень. У наведеному нижче уривку з «Тайттірія-Брахмана» слово índra етимологічно пов'язується зі словом indriyá «сила, спроможність»: 

TB 2.2.10.4: káś ca nāí smin vā́

 idám indriyáṃ práty asthād íti | tád 

índrasyendratvám

''[Кажуть, що] ніхто не встояв перед цією силою (indriyáṃ) даною (Індрі). 

Ось чому Індру називають Індра».

Наступний уривок з «Шатапатха-Брахмани» пропонує двоступеневе пояснення: по-перше, ім'я índha «розпалювач» вводиться як похідне від дієслова indh «розпалювати», а потім це слово, índha, пов'язується з ім'ям índra (indh → índha → índra). 

ŚB 6.1.1.2: yád áinddha tásmād índha índho ha vái tám índra íty ā

 cakṣate parókṣaṃ parókṣakāmā hí devā́s . . .|

«З того факту, що він запалив [життєво важливі органи], випливає, що він є Іndha (índha «запалювач"). Тобто він воістину Indha. Люди таємничо називають його Індра (іndra). Бо боги люблять таємниче».

Араньяки та Упанішади

Двоступеневе пояснення зустрічаємо також  в «Айтарея-араньяці». В одному з уривків цього твору говориться про ім'я idandra яке трактується як похідне від виразу idam adarśam, а далі це ім'я пов'язується з ім'ям indra (idam adarśam → idandra → indra): 

AĀ II.4.3: sa etam eva puruṣaṃ brahma tatamam apaśyat | idam adarśam itī3m̐ 

| tasmād idandro nāmedandro ha vai nāma tam idandraṃ santam indra ity ā 

cakṣate parokṣeṇa | 

Він сприймав цього самого Пурушу як велетенського Брахмана. [Він сказав]: «Я щойно побачив це» (idam adarśam). Отже, його ім'я - Ідандра (idandra). Інакше кажучи, він воістину Ідандра. Хоча він Ідандра, люди таємничо називають його Індра (індра)».

Такий самий уривок є в Айтарейя-Упанішаді. Більше того, в уривку з Br̥hadāraṇyaka-Upaniṣadа, слово índha 'палій' пов'язується з ім'ям índra, як і в уривку з Śatapatha-Brāhmaṇa; а в уривку з  Maitrāyanīya-Upaniṣad, слово indu 'крапля [рослини Сома]' пов'язується з ім'ям Індри, як і в «Р̥ігведі» та «Атхарваведі».

Етимологічні пояснення слова  vṛtrá у ведичній літературі

Р̥іґведа та Атхарваведа

Як і у випадку з ім'ям índra, етимологічного пояснення слова vr̥trá у  «Р̥іґведі» та «Атхарваведі» немає. З іншого боку, слово vr̥trá часто вживається з фонетично схожими похідними від дієслова var/vr̥ «покривати». Ось один приклад: 

R̥V 1.32.11cd: apām bílam ápihitaṃ yádā

sīd vr̥tráṃ jaghanvām̐ ápa tád vavāra || .

''Який прихований отвір для вод відкрив Індра'' (ápa . . . vavāra) після того, як розтрощив Вр̥ітру (vr̥tráṃ)?"

Брахмани

У «Тайттірія-самхіті» і «Шатапатха-Брахмані», а також у «Р̥іґведі» та «Атхарваведі» є випадки, коли слово vr̥trá асоціюється з похідними від дієслова var/vr̥. Однак, на відміну від Р̥іґведи та Атхарваведи, ці приклади явно призначені для етимологічного пояснення слова, про яке йде мова. Наступний уривок ілюструє один з типів таких пояснень:

TS 2.5.2.2; 2.4.12.2: sá imām̐ lokān avr̥ṇot | yád imām̐ lokān ávr̥ṇot tád vr̥trásya vr̥tratvám

''Він покрив ці світи. Те, що він покрив (ávr̥ṇot) ці світи, є причиною того, чому Вр̥ітра називається Вр̥ітрою».

В «Тайттірія-сам̐хіті» слово vr̥trá етимологізується як похідне від дієслова vart/vr̥t «повертати».

TS 2.5.2.1: yád ávartayat tád vr̥trásya vr̥tratvám | 

''Те, що [Тваштар̥] повернув (ávartayat) [рештки Соми], є причиною того, що Вр̥ітра називається Вр̥ітрою.

Араньяки і Упанішади

В Āraṇyakas і Upaniṣads немає жодного випадку, коли слово vr̥trá було б пов'язане з іншими фонетично схожими словами. 

Тлумачення в Нігханту і Нірукті

Як видно з вищевикладеного, не існує етимологічного пояснення, в якому Індра або Vr̥tra характеризувалися б дощем, громом тощо. Тепер перейдемо до розгляду «Нірукти» Яски.

«Нірукта» Яски - це праця, метою якої є розкриття структури та значень етимологічно складних слів ведичних текстів, перелічених у Ніґханту, традиційному тезаурусі з п'яти розділів. Автор і дата створення цього тезаурусу невідомі. У «Ніґанту» слово vr̥trá входить до групи синонімічних слів на позначення «хмари» (megha) і в групу синонімічних слів на позначення слова, що означає «багатство» (dhana). У цьому ж ключі можна додати, що слово áhi 'змія' також входить до першої групи; це слово фігурує у групі синонімів, що позначають «воду» (udaka). Очевидно, що семантичний зсув слова vr̥tra відбувся вже у Ніґанту: зсув від образу велетенського змія, що перегороджує води, до образу хмари, наповненої водою. Якщо Вр̥ітра - це хмара, то води, які вона захопила, природно ототожнюються з дощовою водою. Яска успадковує ідею, що Вр̥ітра - це хмара. У Nirukta 2.16 він стверджує, що етимологи (nairukta) розуміють Vr̥tra як хмару (megha). Він також стверджує, що слово vr̥tra є похідним від дієслова var/vr̥ «покривати», vart/vr̥t «обертатися (циркулювати)» або vardh/vr̥dh «збільшуватися». 

Яска зібрав різні етимології слова vr̥tra, які можна знайти в «Брахманах», і  користувався ними, щоб пояснити слово vr̥tra у значенні «хмара», незалежно від фактичного контексту, в якому ці етимології мали місце. Дії, що позначаються дієслівними формами avr̥ṇot «накривати», avartata «обертатись (циркулювати)» і avardhata “збільшуватись”, повністю узгоджуються з концептом хмара. Згідно з Яскою, все, що здійснюється за допомогою фізичної сили (balakr̥ti) вважається діяльністю Індри (karman). Серед цих дій найвизначнішими є «убивство Врітри» (vr̥travadha) і “дарування рідин” (rasānupradāna). Немає потреби говорити про те, що Яска має на увазі великий подвиг Індри, який переміг Врітру і тим самим звільнив води, про що розповідається в «Рігведі». Беручи до уваги етимологів (зокрема Яску) і розуміючи, що Vr̥tra - хмара, це «знищення Вр̥ітри» і “вивільнення рідини”, зазначені Яскою в якості основних актів діяльності Індри, повинні означати «руйнування хмар» і «вивільнення дощової води».

índra

Звідси випливає, що Яска вважає первинною формою Індри, форму бога дощу, який перемагає Вр̥ітру (хмару) і вивільняє замкнені води (дощову воду). Цей висновок також підтверджується етимологічним поясненням Яскою імені Індра. Розглядаючи це ім'я, Яска пропонує п'ять варіантів пояснень. Другий і третій варіанти базуються на іменнику indu «крапля [рослини Сома] та дієслові indh «запалювати». Походження ідеї пов'язати ці два слова зі словом Індра можна знайти у ведичній літературі, згаданій вище. Четвертий варіант, пов'язує вирази idaṅkaraṇa «робити це» та idandarśana «бачити це» з ім'ям Індра. Пояснення з використанням останнього виразу, можливо, походить зі згаданих вище «Айтарея-араньяки» та «Айтарея-упанішади». П'ятий варіант для етимологізації слова «індра» використовує іменники дії. 

На що слід звернути пильну увагу, так це на перший варіант пояснення. Цей варіант показує тісний зв'язок з основними видами діяльності Індри, визначеними Яскою: «знищення Вр̥ітри (хмари) і дарування рідин (дощової води), і тому саме цей варіант, на його думку, найкраще описує характер Індри. 

 Тут використовується слово irā 'освіження', 'підкріплення'

1. irāṃ dr̥ṇāti '[той, хто] відкриває 'підкріплення'.

2. irāṃ dadāti '[той, хто] подає 'підкріплення'

3. irāṃ dadhāti '[той, хто] ставить 'підкріплення'

4. irāṃ dārayate '[той, хто] відкриває 'підкріплення'

5. irāṃ dhārayate '[той, хто] тримає 'підкріплення'

«Підкріплення» (irā) може означати різні речі, залежно від контексту, але враховуючи, що основна діяльність Індри для Яски, як ми бачили, є не що інше, як розганяти хмари, щоб принести дощову воду, те, що мається на увазі під «освіженням, підкріпленням» (irā), і  відповідає цій характеристиці Індри, має бути «дощовою водою». Всі ці п'ять пояснень можна зрозуміти з точки зору значення «той, хто приносить дощову воду [розбиваючи хмару]». Приклад, в якому ''освіження'' означає «дощова вода», ми знаходимо уже в Р̥іґведі, де íḷā, íḍā та írā є варіантами з однаковим значенням.

Цей тип етимологічного пояснення слова Індра не простежується у ведичній літературі до Нірукти і, здається, є новою теорією (або теорією самого Яски), що відображає те, як розуміли Індру в той час.

Поява дощу

Яска вважав, що знищення Врітри і викликане цим звільнення вод, зображене в R̥gveda, це знищення хмари і дарування дощової води. Індра, що вбиває Вріштру, у своїй первинній формі розглядається як бог, що дарує дощ. На цьому етапі на перший план виходить питання: якщо Врітра й укладені в нього води відповідають хмарі й дощовій воді, то чи відповідає Індра також якомусь явищу природи? Давайте розглянемо наступний уривок, який пояснює феномен дощу:

Nirukta 2.16: apāṃ ca jyotiṣaś ca miśrībhāvakarmaṇo varṣakarma jāyate 

| tatropamārthena yuddhavarṇā bhavanti | ahivat tu khalu mantravarṇā 

brāhmaṇavādāś ca |

''Із суміші води і світла випадають опади. В метафоричному сенсі, що стосується [дощу], існують різні описи битви [між Індрою і Врітрою]. Ба більше, добре відомо, що описи [Вр̥ітри] в ритуальних формулах і міркування [про нього] в брахманах подібні до опису змії''.

Яска сприймає розповіді про вбивство Вр̥три і вивільнення вод, описані в «Р̥ігведі», як метафоричне вираження (upamā) природного явища дощу. Згідно з Яскою, дощ випадає, коли вода і світло змішуються. Це пояснення, очевидно, базується на емпіричному спостереженні за природним явищем, коли вода починає падати у вигляді дощу з хмари з періодичними спалахами блискавки. Тому раціонально припустити, що Яска сприймає природне явище дощу як таке, що складається з трьох елементів: хмари, (дощової) води та блискавки. Серед них перші два елементи відповідають Вр̥ітрі та водам, які він полонив. Отже, найдоцільніше припустити, що в уявленні Яски, Індрі, який вбиває Вр̥ітру і випускає води, відповідає блискавка.

Загалом Яска розуміє, що природне явище дощової води, яка ллється з хмари посеред блискавок, метафорично представлено в Ригведі описом того, як Індра вбиває змія Врітру і випускає воду, орудуючи своєю зброєю ваджрою. Це розуміння Яски дає підставу для того, щоб зброя Індри, ваджра, яка спочатку означала «дубина чи молот», асоціювалася з блискавкою. Слід зазначити, однак, що в цій інтерпретації Яски сам Індра є блискавкою. У Нірукті немає місця, де б Яска ідентифікував ваджру як блискавку. Можливо, на якомусь етапі Індра став розглядатися не як сама блискавка, а як божество, яке нею керує, і ваджра замінила блискавку.

Незрозуміло, якою є природа зброї ваджри в уявленнях Яски. Можливо він вважав, що Індра з ваджрою в руці як одне ціле символізує блискавку?