Індоєвропейські етюди

   РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД СТАТТІ  The Dacians, The Wolf Warriors Strechie Mădălina University of Craiova ДАКИ, ВОЇНИ-ВОВКИ Даки, дуже значущий індоєвропейський народ стародавнього світу, були, як і всі індоєвропейські народи, добре навченими військовому мистецтву. Легенди стародавнього світу розповідають про культ Ареса/Марса, бога війни, у світі фракійців. Даки були найвпливовішими з фракійців, створили державу і свою унікальну цивілізацію, в якій війна породжувала соціальний статус. Дакійські вожді, військові аристократи, тарабости  були подібними до бгаратів аріїв, тому свідчення Геродота, батька історії, який називав фракійців (у тому числі даків, північних фракійців) "наймогутнішими, після раси індійців" (тобто персів та аріїв, їхніх родичів), мають військово-історичне значення. Тотемний символ вовка був широко представлений в Європі, особливо у таких індоєвропейських народів, як спартанці, аристократи війни, але найбільше у римлян, жандармів античного світу. Але даки вша

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД СТАТТІ INDO-EUROPEAN IDEOLOGY IN THE RAMAYANA AND THE ILIAD Reyes Bertolfn Cebrian   University of Calgary  Department of Greek, Latin & Ancient History  ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА ІДЕОЛОГІЯ В РАМАЯНІ ТА ІЛІАДІ І в "Іліаді", і в "Рамаяні" дуже важливу роль відіграють стосунки головного героя зі своїм братом (братами). Братерська любов  хоча й не є головною темою, але присутня в обох творах. Вона  також є традиційним мотивом у народних казках і "Іліада" та"Рамаяна"  виявляють й адаптують його, як, і інші казкові мотиви, що зазвичай асоціюються з темою "двох братів". Серед них - наявність однієї (і тільки однієї) дружини, яку викрадають  і яку треба відвоювати в бою. З поверненням дружини  відновлюється рівновага. У "Рамаяні", після відновлення рівноваги, вирішується і питання про престолонаслідування. Цей мотив відсутній в "Іліаді". Епос переробив ці фольклорні мотиви на основі трьохфункціональної індоє

  РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД статті Нік Дж. Аллен: Індоєвропейська доісторія йоги University of Oxford Кожен погодиться з твердженням про те, що розуміння санскриту як мови неможливе без структурної основи, забезпечуваної порівняльним індоєвропейським мовознавством, але коли ми звертаємось до санскритської культури, то картина не видається настільки чіткою. Ще з часів Вільяма Джонса робилися спроби розробити таку область досліджень, яку можна було б назвати індоєвропейським культурним компаративізмом, і помістити індуїзм в її рамки, проте як далеко ми просунулись в цьому напрямку? У порівнянні з лінгвістами, культурологи не досягли значного консенсусу між собою, а зовні їх висновки сприймаються ще менше.  Найвидатнішим сучасним культурологом-компаративістом, що займався індоєвропейською проблематикою, є Жорж Дюмезіль, але, не зважаючи на наявність таких книг його послідовників, як Introduction à la mythologie comparée des peuples indoeuropéens (1995) Фредеріка Блева та Genèse de l’Inde (199