![Зображення](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj3zeq-pxyXaKNABGcQCokit0W5u8md30YS7RwcgXCUuMuCR1ySQkaXPuwAbI0QLNt4u6rJrk8SG8d8U2Gl2IdMldFuk_1ZSadBOQlQuWTs6mElXBX85gGjs2NJ1lUckY9LWxRcDKwnk0cjpEXNRrR9RPch6XHcLN6dgBDv1D8rOtYUhHHwbe451lRJ5I4/s320/373468023_1355057241759399_8515889090032246323_n.png)
Перегляд АРХАЇЧНІ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНИХ ФОРМ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ (vnu.volyn.ua) Андрій Поцелуйко АРХАЇЧНІ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНИХ ФОРМ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ Fine Art and Culture Studies У статті здійснено аналіз музичних форм ряду стародавніх українських календарно-обрядових пісень, які своїми витоками сягають дохристиянської епохи та кількох знакових індійських сакральних музичних творів. Виявлено споріднені комплексні музичні структури, які ймовірно успадковані від спільного індоєвропейського музичного ідіому. Відзначено, що у кожному з цих творів застосовані ті чи інші лади, які Платон і Арістотель визначали як етичні, а також структурно споріднені з ними тетрахорди, яким ми дали назву дзеркально-симетричних етичним ладам. Так, у веснянці «Голубка» простежено дорійський та фрігійський лади. У гаївках «Кострубонько» та «Мак» - лідійський і дорійський лади, а також верхній тетрахорд дзеркально-симетричний