Індоєвропейські етюди

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД Bernard Sergent La mythologie, ses méthodes et ses écoles https://www.researchgate.net/publication/281776779_L'Anthropologie_pour_tous_Actes_du_colloque_d'Aubervilliers_6_juin_2015 Бернар Сержан Міфологія, її методи та школи Визначення міфу Ми зазвичай схильні називати «міфом» такий тип висловлювань, який не є нашим власним. «У нас немає міфів — це в інших вони є». Саме тому етнолог вирушає до культур, відмінних від власної, щоб фіксувати міфи цих інших народів. Випадок, коли француз досліджує французькі міфи, трапляється вкрай рідко. Тут слід згадати Робера Жолена, африканіста-етнолога, який це усвідомив і сказав собі: «Щось тут не так! Я — білий, який живе в країнах Африки на південь від Сахари, щоби досліджувати культури цих народів… А що як зробити навпаки?» Отож він запросив представників народів Африки до Франції, щоби ті провели етнологічне дослідження французів. Цей випадок залишився майже винятковим. Я зазвичай визначаю міфи як наративи, що викону...

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД Jean Haudry Université Jean Moulin - Lyon 3 Onomastique et reconstruction : Les noms mythologiques et la « mythologie comparée » https://www.persee.fr/doc/acsfo_0000-0000_2004_act_11_1_1113 Жан Одрі Ономастика і реконструкція: Міфологічні імена та «порівняльна міфологія» Якби мовна реконструкція обмежувалася суто мовним рівнем, ономастика займала б у ній лише скромне місце, адже її внесок був би незначним: у цьому сенсі власні імена є такими ж лексемами, як і інші, але загалом менш надійними, бо менш стабільними і частіше піддаються народній етимологізації. Однак це не так. У лексичній сфері реконструкція значення неминуче веде до постановки питання про референт — тобто про відповідну реальність — і часом навіть дозволяє дати на нього відповідь: саме це називається «лінгвістичною палеонтологією». І саме тут ономастика покликана відігравати дуже важливу роль. Хоча на синхронному рівні власні імена не мають семантичного змісту, а лише референтну функцію, вони походя...

Поцелуйко А.Б. "Теорія Трьох Функцій у Грецькій Перспективі: Дискусія Одрі та Сержана"  Жан Одрі і Бернар Сержан є двома найвідомішими учнями Жоржа Дюмезіля. Обидва автори обговорювали теорію трьох функцій у контексті індоєвропейської спадщини та її проявів в античній Греції. Проте їхні підходи, акценти та висновки значно різняться. Жан Одрі присвятив цій темі концептуальну статтю ''Aspects de la tradition indo-européenne en Grèce : panthéon, mythologie, philosophie'' , а Бернар Сержан - подібну за характером теоретичну статтю ''Les trois fonctions des Indo-Européens dans la Grèce ancienne : bilan critique''. Спробуймо знайти спільні і відмінні риси в концептуальних підходах авторів на основі цих текстів. Обидва дослідники визнають фундаментальність та значущість трифункціональної моделі Дюмезіля як інструменту для розуміння індоєвропейського світогляду. Сержан детально описує кожну функцію (сакральна, воєнна, економічно-продуктивна) наводячи п...

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД Aspects de la tradition indo-européenne en Grèce : panthéon, mythologie, philosophie  Jean Haudry Directeur du Centre de linguistique appliquée de l'Université de Lyon III en 1987. - Directeur d'études de grammaire comparée des langues indo-européennes à la IVe section de l'École pratique des hautes études en 1987 https://www.persee.fr/doc/bude_0004-5527_1989_num_1_1_1379 Аспекти індоєвропейської традиції в Греції: пантеон, міфологія, філософія Одрі, Жан Керівник Центру прикладної лінгвістики Університету Ліон III у 1987 році. – Керівник досліджень порівняльної граматики індоєвропейських мов у IV секції Практичної школи вищих досліджень у 1987 році. Аспекти індоєвропейської традиції Греції: пантеон, міфологія, філософія 1 — Індоєвропейська традиція Під індоєвропейською традицією зазвичай розуміють подвійний спадок, який у різній мірі успадкували та зберегли різні народи індоєвропейської мовної сім’ї: по-перше, це «інституційна» спадщина, тобто сукупніс...

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД  Les trois fonctions des Indo-Européens dans la Grèce ancienne : bilan critique Bernard Sergent Centre National de la Recherche Scientifique Критичний огляд трьох функцій індоєвропейського суспільства в античній Греції Дослідження Жоржа Дюмезіля 1938 року продемонстрували, що давні індоєвропейські спільноти поділяли спільну міфологічну систему та узгоджене бачення світу. Під цією «світоглядною концепцією» (conception du monde) мається на увазі повторювана в різних регіонах індоєвропейського культурного ареалу тенденція класифікувати реальність на основі трьох основних сфер. Цей поділ Дюмезіль позначив як «три функції». Згідно з цією моделлю, перша функція охоплює сферу сакрального: вона пов’язана з релігією, царською владою, законністю та космічним порядком. Її зазвичай уособлює бог-суверен. Наприклад, в індоєвропейських пантеонах цю функцію репрезентують Один у скандинавській тріаді богів (Одіна, Тора, Фрейра) та Юпітер у ранньоримській тріаді (Юпітер, Марс, ...