Індоєвропейські етюди

 INDO-EUROPEAN REFLECTION OF VIRGINITY AND AUTONOMY MIRIAM ROBBINS DEXTER University of Southern California ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА РЕФЛЕКСІЯ ЖІНОЧОЇ НЕВИННОСТІ ТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ МІРІАМ РОБІНС ДЕКСТЕР Університет Південної Каліфорнії В більшості стародавніх індоєвропейських патріархальних суспільств невинними повинні були бути як незаміжні смертні жінки, так і незаміжні богині. Ця невинність передбачала два моменти: цноту і незалежність. Цнота була необхідною умовою спадкування в патрилінійних суспільствах. Крім того, діви в міфології часто зображались як «сховища» енергії, яку можна було передати іншим. Хоча деякі героїні відновлювали невинність, цей дар зазвичай призводив до повторної втрати невинності. Вічною незайманістю володіли богині, що було ознакою їхньої незалежності. Оскільки вони не знаходились під владою чоловіків, то зазвичай мали значні повноваження. У цій статті обговорюється значення невинності в ряді стародавніх патріархальних індоєвропейських культур: найдавнішій грецькій, рим

  Доля воїна (The Destiny of the Warrior) РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД уривку статті The Tripartite Ideology: Functions, Methods and Applications Тричленна ідеологія: функції, методи та застосування Vincent P. Mejia The State University of New Jersey, Department of Classics Монографію «Доля воїна» 1969 року, яка присвячена другій функції, Дюмезіль починає з дослідження індійської та іранської міфології, де він знаходить образи богів-воїнів, яких описує. Розповідаючи про військову функцію та її зв’язок з двома іншими функціями, ця праця дає добре уявлення про теорію трьох функцій. Воїни, про яких детально розповідається, — це Індра, Старкад і Геракл. Дюмезіль описує їхні три гріхи, функції та місце у відповідних міфологічних системах (індуїстській, германській та грецькій). Також докладно описано ініціаційні бої з участю «воїнів-звірів», етимологію імен богів-воїнів та їхніх противників. У «Долі воїна» розкривається новий етап дослідження міфології в рамках теорії трьох функцій. Дюмезіль розро

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД статті The Roots of Indo-European Patriarchy: Indo-European Female Figures and the Principles of Energy  MIRIAM ROBBINS DEXTER   University of California, Los Angeles Коріння індоєвропейського патріархату: індоєвропейські жіночі постаті та джерела енергії НЕОЛІТИЧНА ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА І РЕЛІГІЯ В епоху неоліту, приблизно з 6000 до н.е. до приблизно 4000 до н.е., великі території Європи були заселені народами, які гуртували свої теократичні суспільства навколо поклоніння жіночим постатям. Особливо це стосувалося Південно-Східної Європи, області, яку археолог Марія Гімбутас назвала «Старою Європою». Ці люди були осілими землеробами, які мали невелику кількість зброї, не робили укріплень, і, швидше за все, їх  соціальна структура була  егалітарною. Вони виготовляли вишукану кераміку та статуетки, часто оздоблені символами, які, можливо, були знаковою мовою .  Ґрунтуючись на лінгвістичних та археологічних даних, можна простежити міграцію нової групи людей

РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД уривку статті The Tripartite Ideology: Functions, Methods and Applications Vincent P. Mejia  The State University of New Jersey, Department of Classics Тричленна ідеологія: функції, методи та застосування Науковий доробок Дюмезіля є потужним зрушенням у порівняльній міфології, насамперед через те, що він поєднав споріднені дисципліни. Завдяки його підходові до міфології, сучасний дослідник, який вивчає певну індоєвропейську релігю, більше не може розглядати характер цієї релігії як повністю автономний.  Дюмезіль зробив видатний внесок у методологію структуралізму.  Для Дюмезіля: "Справа полягає не в окремих подіях чи епізодах", а радше, у, як він висловився, «системі, явній чи прихованій». Ця теза висловлює центральну ідею методологічної революції Дюмезіля. Цей підхід, як показує порівняльна міфологія, сприяє кращому розумінню елементів, що містяться в міфах, сагах і соціальній організації IE, і відображає загальну ідеологію, що лежить в їх основі, зміст

  РЕФЕРАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД статті Krakow’s Foundation Myth:  An Indo-European theme through  the eyes of medieval erudition  Juan Antonio Álvarez-Pedrosa  University Complutense of Madrid, Spain  Міф про заснування Кракова: Індоєвропейська тема у викладі середньовічних вчених Вінцент Краківський, відомий також під своїм польським іменем Вінцентій Кадлубек (латинізована форма його імені Magister Vincentius) народився в Карвуві (бл. 1161) у знатній родині. Він отримав високий освітній ступінь, навчаючись Болоньї та можливо в Парижі. Після смерті Фулька, дванадцятого єпископа Кракова, обраний на вакантний престол (1207); в 1218 році він пішов у відставку і прийняв обітниці цистерціанського монаха в монастирі Єнджеюв. Помер у 1223 р., а у 1764 р. беатифікований Папою Климентом XIII. Його Chronica polonorum siue originale regum et principum Poloniae — літературна композиція в чотирьох книгах, написана, загалом, як хроніка та діалог. Перша книга розповідає про легендарне походження Польщі,