ПОЦЕЛУЙКО А.Б.

Індоєвропейська система трьох функцій як вияв "первісної системи класифікації" детермінованої трикомпонентною структурою просторово орієнтованих культурних кодів

Е.Дюркгейм і М.Мосс ввели поняття "первісні форми класифікації". "Насамперед, так само як і класифікація вчених, вони являють собою системи ієрархізованих понять. Об'єкти в них не просто розташовані ізольованими одна від одної групами; ці групи підтримують між собою певні відносини, а їхня сукупність утворює єдине ціле. Крім того, ці системи, так само як і системи науки, мають суто умоглядну мету. Їхня мета - не полегшити діяльність, але зробити зрозумілими відносини між істотами".

Дюркгейм наводить безліч фактів колективного мислення в різних народностей, у різні епохи і робить висновок, що в племенах усі члени класифіковані в певних рамках. Найпримітивніша класифікація існувала в австралійських племен. Кожне плем'я поділялося на великі частини - фратрії, які включають деяку кількість кланів. Клан - це група індивідів, носіїв одних і тих самих тотемів. Фратрії поділяються на два матримоніальні класи (що регулюють шлюби); кожен клас однієї фратрії може укладати шлюб тільки з певним класом іншої фратрії. "А класифікація  речей відтворює цю класифікацію людей".

Значення цієї класифікації в тому, що вона поширюється на всі факти життя, її сліди виявляються у всіх основних обрядах. У деяких випадках, зокрема, в астрономічній міфології австралійців система та сама, що й у тотемній соціальній організації.

На думку Дюркгейма такі класифікації пов'язують ідеї між собою, об'єднують знання, і їх сміливо можна назвати науковим творінням, що становить першу "натурфілософію". 

"Логічні відносини речей не слугували основою для соціальних відносин людей, як, мабуть, вважає Фразер; насправді останні послужили прототипом для перших. Згідно з Фразером, люди розподілилися по кланах, слідуючи попередній класифікації речей; однак насправді, навпаки, вони класифікували речі, тому що були розподілені по кланах... Першими логічними категоріями були соціальні категорії; першими класами речей були класи людей, до яких ці речі були включені."

"Саме тому, що люди були об'єднані в групи і мислили себе у формі групи, вони згрупували у своїх уявленнях інші істоти, і обидва види угруповання почали змішуватися настільки, що їх стало не розрізнити. Фратрії були першими родами, клани-першими видами. Речі вважалися невід'ємною частиною суспільства, і якраз їхнім місцем у суспільстві визначалося їхнє місце в природі" [1].

Емілі Лайл і Нік Ален  вказали " що структури, які Дюмезіль вичленяв із текстів, свідчать про те, що ми маємо справу з із залишками первісної системи класифікації " [4].

Питання суспільної організації протоіндоєвропейців за принципом маґістичного територіального поділу детального розглядається В.Михайліним у його працях про "просторово-орієнтовані культурні коди в індоєвропейській традиції".

Автором виділено три чітко відмінні зони: 1) центральна, що відповідає території спільного проживання всієї групи, розбитої в цьому разі на нуклеарні сімейні пари, вона ж зона "дитячого садка", вона ж - надалі - зона накопичення запасів їжі та ін.; 2) серединна, що відповідає "жіночій" харчової території, і 3) окраїнна, харчова територія чоловіків. 

    За неминучого в цій територіальній схемі принципу формування груп, зайнятих активними пошуками їжі, за статево-віковою ознакою мала досить рано і чітко позначитися статево-вікова спеціалізація як у видах і способах добування їжі, так і у формах поведінки, адекватних даним способам добування їжі. Інваріантність поведінки в даному контексті має жорстку територіальну прив'язаність.

"Передусім тут ідеться про детермінованість різних культурних практик (поведінкових модусів, навичок соціальної самоорганізації, кодових систем, способів світосприйняття) тією територією, на якій у даний момент перебуває індивід або група індивідів. Причому термін "територія" (або "зона") тут розуміється не з суто просторової, а з культурно-антропологічної точки зору і сходить до антропологічної теорії, що має стосунок до подій вельми далеких (за часом) від тих феноменів, які я вибрав як об'єкти дослідження'' [3].

Тож можна провести паралелі між ''гніздовою'' зоною культури, де старші люди виховують дітей і регулюють правила поведінки соціуму і першою владною функцією Дюмезіля; жіночою зоною окультуреної природи і третьою функцією родючості-багатства; чоловічою зоною дикої природи, полювання і війни та другою мілітарною функцією Дюмезіля''.

Виразно і наглядно проявляються ці коди в стародавніх українських колядках.

«Всадив же три села з людьми: А одно село з старими людьми, А друге село — з парубками, А третє село — з панєночками. Стариї люде —усім судили, А парубочки — у війську служили, А панєночки —шитінки шили. Старими людьми село —порадне, ІІарубочками село —горіжне А дівочками село —весело» . 

«Ав нашаго пана вумная жана, Бог яму дав! Ня завідуйте, панове браття, Дай Боже й вам! Та й закупіла три гарадочки: Шо первий горад —усе із панами, Шо другий горад —усе з казаками, Шо третій горад та все з мужиками. Шо із панами —суди судити, Шо з казаками —войска вадить. Шо з мужиками —поле пахати» [2]

Отже можемо припустити, що трихотомічну соціофункціональну індоєвропейську ідеологію, вичленену Ж.Дюмезілем, можна розглядати як різновид Дюркгеймівської "первісної форми класифікації", яка детермінована трикомпонентною структурою магістичного простору, окресленою В.Михайліним.

1. Дюркгейм Э. М. Мосс. О некоторых первобытных формах классификации. К исследованию коллективных представлений // Мосс М. Общества. Обмен. Личность. Труды по социальной антропологии. -- М., 1996 / https://igor9n.livejournal.com/882.html

2. Историческія песни Малорусскаго народа сь обьясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Т. І. Кіевь 1874. Стр. 8, 49 // https://shron2.chtyvo.org.ua/Ukraina/1907_Tom_3_Knyha_07-08.pdf?PHPSESSID=n44b44m2j5odecovshj379hct3

3. Вадим Михайлин ТРОПА ЗВЕРИНЫХ СЛОВ. Пространственно ориентированные культурные коды в индоевропейской традиции // https://lib.druzya.org/history/.view-mihailin.txt.full.html

4. E. Lyle A Structure for the Gods: The Indo-European Pantheon Reconsidered // https://www.researchgate.net/publication/333726375_A_Structure_for_the_Gods_The_Indo-European_Pantheon_ReconsideredStruktura_za_bogove_Ponoven_pretres_indoevropskega_panteona