INDRA CULT AS IDEOLOGY: A CLUE TO POWER STRUGGLE IN AN ANCIENT SOCIETY

Mahinda Palihawadana

University of Sri Jayewardenepura

PREFACE TO THE PRINTED EDITION

КУЛЬТ ІНДРИ ЯК ІДЕОЛОГІЯ: КЛЮЧ ДО БОРОТЬБИ ЗА ВЛАДУ В ДАВНЬОМУ СУСПІЛЬСТВІ

ПЕРЕДМОВА ДО ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ

Ця монографія є продовженням спроби з'ясувати значення ріґведичного терміну арі, яка розпочалася з моєї докторської дисертації на тему "Світське лідерство періоду Ріґведи". У цій роботі (опублікованій у двох частинах у журналі мистецтв, науки і літератури Університету Шрі-Ланки "Vidyodaya" у 1981 і 1982 роках) стверджується, що первісне значення терміну приховане в тумані нашого незнання його соціально-політичного контексту, тобто обставин, що оточували етос войовничих кочових племен, які називали себе аріями, на ранній стадії "індоарійської " експансії в Північно-Західну Індію. Це історія про те, як ці неспокійні войовничі племена протягом тривалого періоду часу перетворилися на порівняно мирних землеробів. Ця зміна включала в себе масову трансформацію культурних цінностей. Вона почалася з появи груп, які бажали оселитися в місцях, придатних для скотарства і простого землеробства. Їм чинили опір інші групи, які віддавали перевагу кочовому способу життя з його етикою набігів, споживання і розподілу. Ці цінності вкоренилися в них за довгі роки міграцій у складі племінних груп. Ця етика розглядала "накопичення багатства'' як щось огидне.  Відбирати багатство у тих, хто ним володів, вважалось чесною грою, чи то шляхом відвертого грабунку, чи то під час змагальних мілітаристських свят з їхніми особливими ритуалами та звертанням до Індри, бога війни та щедрості. Культ цього бога є справді мілітаристською ідеологією. Він заохочував напади на власників багатства, як арійців, так і неарійців. Зазвичай арі був арійським власником багатства. Він завжди був людиною старшого віку, тоді як фаворитами культу були молоді та енергійні лідери, яких  у Рґведі називали suuris. Останніх заохочували їхні "духовні" наставники - ріші  жерці культу Індри, які вважали цього дева  головним богом, а не лише  богом війни. Інші ріші такі як Васіштхи, схоже, вважали Індру богом, до якого слід  звертатись переважно під час битв та в інших випадках пов'язаних з війною. Існували спеціальні підношення, які, як вважалося, подобалися Індрі; вони включали в себе  якусь приготовлену їжу ( пакті ), можливо яловичину, і "підбадьорливий" напій Сома, який Індра любив випивати цілими озерами. 

Очевидно, були арії, яким не подобалися ці ритуали, що були прийнятними лише в умовах війни. Неважко зрозуміти, що ті, кому подобався осілий спосіб життя, з презирством ставилися до масового забою худоби в ритуалах культу Індри. Існує безліч свідчень того, що ріші, які просували культ Індри, робили це тому, що ця ідеологія заохочувала розширення влади аріїв. Тих, хто виступав проти нього, таврували як ворогів девів і ненависників ритуалу Соми та авторитету брахманів. Кульмінацією цього ідеологічного конфлікту, здається, стала добре відома Війна десяти царів, в якій прихильники надмірностей культу Індри зазнали нападу об'єднаних сил Аріїв та Дасіїв.  Здається, сторона Індри взяла гору, але ненадовго.

Закінчення цього грандіозного конфлікту, схоже, стало провісником процесу примирення, що зрештою призвів не тільки до єдності арійців, а й до нівелювання крайнього мілітаризму.

Однак презирство, яке викликав арійський володар багатства (арі) в риші, що сповідували культ Індри, було занадто сильним, щоб позбутися його, і вороже значення цього слова так і не було стерте. У підсумку в класичному санскриті воно набуло значення "ворог". Однак відгомони його первісного значення як титулу багатого арійського вождя збереглися в значеннях його похідних - arya, aarya і aryaman.